Конституційний лад України є системою суспільних відносин, передбачених і гарантованих Конституцією України та законами, прийнятими на її основі і відповідно до неї.
Щодо гарантованості конституційного ладу, то його гарантами виступають: народ України; Конституція і закони; Українська держава в цілому та в особі її спеціалізованих інститутів (організацій, служб); Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України та інші органи державної влади; Конституційний Суд України; суди загальної юрисдикції і прокуратура; політичні партії і громадські організації; засоби масової інформації; територіальні громади та органи місцевого самоврядування; міжнародні організації.
Названі гарантії переважно є загальними для всього конституційного ладу. Поряд із ними Конституція України передбачає гарантії для окремих інститутів конституційного ладу, пасам перед державного і суспільного ладу, прав і свобод людини і громадянина тощо.
Отже, система гарантій конституційного ладу - це єдність правових, інституційних та процедурних засобів забезпечення конституційних норм і принципів.
Ознаки конституційного ладу:
1) фактичність (реальність) - конституційний лад існує в повсякденному житті суспільства і держави, відображає дійсний стан суспільних відносин, існує не в уяві, а в повсякденному житті конкретної держави;
2) регулюється і охороняється конституційними нормами та принципами, тому і називається конституційним;
3) суверенність - право визначати та змінювати конституційний лад може лише народ України (ч. З ст. 5 Конституції України);
4) програмність - розвивається на основі теоретично обґрунтованих принципів, концепцій, закріплених у Конституції та законах України;
5) наступність - ураховуються традиції та історичний досвід організації і функціонування державної влади, суспільних інститутів;
6) відносна стабільність - забезпечується системою державних гарантій, передбачених конституційними нормами.
