Конституція України – це єдиний нормативно-правовий акт, який має особливий юридичний характер і з допомогою якого український народ виражає свою суверенну волю.
Структура конституції – це логічний зв’язок різних інститутів незалежно від місця розміщення норм у тексті конституції. Так, норми, які складають один інститут, можуть бути розміщені в різних розділах, але їх сукупність діє в єдності. Для внутрішньої структури не має значення, складає той чи інший інститут окремий розділ, хоч це було б і бажано. Конституція України має свою структуру, обумовлену змістом, предметом правового регулювання і формою Основного Закону держави.
Структурно вона складається з преамбули, 14 розділів і Перехідних положень. В преамбулі зазначаються цілі прийняття Конституції.
Розділ І «Загальні засади» містить статті, що визначають основи суспільного ладу, громадянства, положення, які стосуються суверенітету України, соціального захисту її громадян, екологічної безпеки, а також статті, що визначають державну символіку.
Розділ II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» містить норми, що визначають головні особисті, політичні, економічні, соціальні права і свободи громадян України та гарантії їх реалізації, а також обов’язки громадян перед державою і суспільством.
Розділ III «Вибори. Референдум» присвячений регулюванню порядку здійснення і проведення таких основних форм народного волевиявлення, як вибори та референдум. Розділ IV «Верховна Рада України» закріплює порядок утворення та роботи єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради, її склад, компетенцію, а також статус народного депутата України.
Розділ V «Президент України» - містить норми, що регулюють правове становище Президента України, порядок його ю, умови припинення його повноважень. Цей закон закріплює норми, що визначають порядок формування та функції Ради національної безпеки і оборони України. Розділ VI «Кабінет Міністрів України. Інші органу виконавчої влади» присвячений порядку утворення, діяльності та компетенції Уряду України, місцевих державних адміністрацій, порядку припинення повноважень цих органів. Розділ VII «Прокуратура» закріплює завдання та структуру органів прокуратури.
Розділ VIII «Правосуддя» містить норми, що регулюють порядок утворення і функціонування органів правосуддя, та визначає статус суддів.
Розділ IX «Територіальний устрій України» закріплює принципи та систему адміністративно-територіального устрою України.
Розділ X «Автономна Республіка Крим» містить норми, що визначають становище цієї республіки, її компетенцію, основи взаємовідносин між Україною і Автономною Республікою Крим, повноваження органів цієї республіки.
Розділ XI «Місцеве самоврядування» містить норми, що визначають систему органів місцевого самоврядування, їх склад, статус депутатів, а також повноваження цих органів. Розділ XII «Конституційний Суд України» визначає склад та повноваження Конституційного Суду, встановлює гарантії незалежності та недоторканності суддів.
Розділ XIII «Внесення змін до Конституції України» встановлює порядок подання до Верховної Ради України законопроектів про внесення змін і доповнень до Конституції та порядок їх розгляду.
Розділ XIV «Прикінцеві положення» вказує, що Конституція України набуває чинності з дня її прийняття. День прийняття Конституції України є державним святом – Днем Конституції України.
Розділ XV «Перехідні положення» закріплює положення щодо чинності діючого законодавства в частині, що не суперечить Конституції України, та порядок вирішення інших питань, що виникли у зв’язку з прийняттям нової Конституції України.
