Правомірна поведінка - це суспільно-необхідна, бажана і допустима з точки зору інтересів громадянського суспільства поведінка індивідуальних чи колективних суб'єктів" яка полягає в дотриманні (виконанні, використанні) норм права, що охороняються і гарантуються державою.
Склад правомірної поведінки – система ознак поведінки, що відповідає нормам права.
Суб’єкт (суб’єкти права) – фізичні та юридичні особи, які здатні реалізовувати свої права і обов’язки та нести юридичну відповідальність.
Суб’єктивна сторона – внутрішнє ставлення (зацікавленість, байдужість) суб’єкта права до своєї діяльності та її результатів, визначення якості вчинків, з яких складається поведінка, їх оцінка.
Об’єкт – явища навколишнього середовища, на які спрямовані правомірні вчинки: матеріальні та нематеріальні блага, суспільні відносини.
Об’єктивна сторона – зовнішня форма вираження правомірних вчинків: дія чи бездіяльність; їх корисні результати; причинний зв’язок між діяннями та їх наслідками.
Правомірну поведінку можна класифікувати за різними критеріями:
Залежно від суб'єктів права
- поведінка індивідуальних суб'єктів (громадянина, посадової особи);
- поведінка колективних суб'єктів (діяльність трудових колективів, державних органів).
Залежно від об'єктивної сторони
- активна поведінка — дія (своєчасне подання декларації про доходи);
- пасивна поведінка — бездіяльність (відмова обвинувачуваного давати показання).
Залежно від ступеня суспільної значущості
- необхідна (належна) поведінка (захист батьківщини, виконання трудових обов'язків, додержання правил дорожнього руху та ін.);
- можлива (соціально допустима):
- бажана (участь у виборах, оскарження неправомірних дій посадових осіб, вступ до шлюбу);
- небажана (розлучення, страйк та ін.).
Залежно від психологічних ознак
- добровільна поведінка (спирається на ціннісні і прагматичні мотиви згідно з правами та законними інтересами суб'єктів);
- вимушена поведінка (визначається змістом її мотивів, суб'єктивною стороною вчинку).
Залежно від причин вияву
- поведінка, зумовлена внутрішніми причинами і потребами;
- поведінка, зумовлена зовнішніми обставинами.
Залежно від способу формування в текстах правових документів
- прямо й однозначно сформульована поведінка;
- опосередковано передбачена поведінка.
Залежно від форм реалізації норм права
- дотримання;
- виконання;
- використання;
- застосування норм права.
Залежно від юридичних наслідків, які бажає досягти суб'єкт реалізації
- індивідуальні юридичні акти;
- юридичні вчинки.
Залежно від юридичного факту
- правоутворююча поведінка;
- правозмінююча поведінка;
- правоприпиняюча поведінка.
Залежно від суб'єктивної сторони
- соціально активна поведінка, яка характеризується високим ступенем активності суб'єктів, цілеспрямованістю їх діяльності у процесі реалізації своїх прав, обов'язків, у межах правових норм;
- законослухняна поведінка — це свідоме дотримання законів, які виконуються добровільно на основі високої правосвідомості суб'єктів;
- конформістська поведінка — це поведінка, яка характеризується низьким ступенем соціальної активності суб'єктів, їх пристосованістю, вона не відрізняється від поведінки інших суб'єктів, основним принципом даної поведінки є «роби як всі»;
- маргінальна поведінка, яка перебуває на межі між правомірною та неправомірною, переступити яку не дозволяє страх перед юридичною відповідальністю;
- звична поведінка, яка є різновидом діяльності суб'єктів, ввійшла у звичку в силу багаторазового повторення, не потребує додаткових затрат
