Структура законодавства – це організація нормативно-правових актів, яка виражається в їх узгодженості, диференціації та об'єднанні у структурні підрозділи.
Розрізняють вертикальну і горизонтальну структуру законодавства.
Вертикальна структура законодавства пов'язана з юридичною силою нормативно-правових актів, тобто з їхньою ієрархією. За ієрархічною ознакою нормативні акти України можуть бути:
1) Конституцією України - Основним Законом держави, що має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України);
2) Законами України:
- конституційними, які вносять зміни і доповнення до Конституції України;
- органічними, які конкретизують Конституцію України, ЇЇ положення, визначають порядок організації та діяльність органів державної влади;
- звичайними, які можуть бути кодифікованими (Бюджетний кодекс, Земельний кодекс та інші) і некодифікованими (Закон України "Про оплату праці", Закон Украйни "Про відпустки" та інші), що регулюють інші важливі суспільні відносини;
- надзвичайними, які приймаються для врегулювання ситуацій, які наперед передбачити було неможливо, але врегулювання яких є нагальним;
3) Підзаконними нормативно - правовими актами:
- Постановами Верховної Ради України;
- Указами Президента України;
- Декретами та Постановами Кабінету Міністрів України;
- Наказами, нормативними листами, іншими актами міністерств, відомств, державних комітетів, інших центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом;
- рішеннями органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади;
- наказами, що видаються керівниками підприємств, установ і організацій (локальні нормативно-правові акти);
- колективними договорами, що укладаються між власником або уповноваженим ним органом і профспілковою організацією з метою регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів;
4) чинними міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України відповідно до ст. 9 Конституції України і які стали частиною національного законодавства.
Горизонтальна структура законодавства пов'язана з розподілом нормативно правових-актів держави за галузевою ознакою, тобто за предметом правового регулювання. Галузева (горизонтальна) об'єднує нормативно-правові акти з урахуванням їх відповідності певним галузям права.
Так, за галузевою ознакою розрізняють:
- конституційне законодавство;
- адміністративне законодавство;
- трудове законодавство;
- сімейне законодавство та інші.
При цьому, кожне галузеве законодавство має свою внутрішню структуру. Наприклад, нормативно-правові акти підприємницького права розподіляються на акти, що регулюють:
- загальні засади підприємницької діяльності;
- правове положення суб'єктів підприємництва;
- правовий режим майна суб'єктів підприємницької діяльності;
- договірні відносини у підприємництві;
- розрахункові відносини між суб'єктами підприємницької діяльності;
- захист майнових та немайнових прав суб'єктів підприємницької діяльності.
Система права держави надає змогу легко знайти будь-яку правову норму, а система законодавства - будь-який нормативно-правовий акт з метою їхньої реалізації.
