Проблеми твору: криза родини і честолюбних надій; виховання в буржуазній школі; пагубного впливу грошей на свідомість і долю людини; сімейних взаємин, класового розшарування.
Містер Домбі – складна натура. Слова «щасливий» і «схвильований» щодо нього можна вжити лише умовно. Ця людина не здатна до вияву звичних людських почуттів. Назвавши свою змучену пологами дружину «моя люба», може, вперше у житті, він змушує її почервоніти від здивування. На початку роману автор натякає, що гордість не дозволяла йому мати людські слабкості, наприклад жаліти себе, коли померла дружина. Важливу роль в романі відіграють постаті дітей - трагічної жертви батьківської черствості і марнославства Поля Домбі, дочки Домбі Флоренс, позбавленої в дитинстві батьківської ласки, бо вона «фальшива монета» - не може продовжувати батьківську справу. Загалом діти Діккенса нещасливі, вони не мають дитинства, позбавлені людського тепла і ласки. Флоренс і Поль не відчувають прихильності батька, він любить сина згідно ділового розрахунку, як наступника своєї стправи, нехтуючи Флоренс. За задумом автора ці діти мали розтопити холодне серце батька і перемогти його гординю. Спокійно перносить Домбі смерть сина, купує другу дружину, яка згодом йде від нього, але розбиває камінне серце Домбі крах його фірми. Соціальний стан визначає риси вдачі Домбі і обставини змінюють його характер. Діккенс викриває сутність сучасного йому суспільства, що йде шляхом технічного розвитку і виключає такі поняття як духовність і співчуття. Він дає складну психологічну характеристику героя: Домбі виявляє свої кращі риси, виплачуючи борги фірми. Певне, це результат тієї внутрішньої боротьби, яку він постійно веде з собою, і яка допомагає йому відродитись для нового життя. Однією з суттєвих проблем роману є проблема становища жінки в англійському суспільстві часів письменника. Воно розкривається і в історії Флоренс і особливо в історії другої дружини Домбі - Едіт Грейнджер. Це дівчина з незаможної родини, яку виховали у переконанні, що любов і взагалі теплі почуття нічого не важать у шлюбі. Шлюбний зв'язок двох людей це оборудка, контракт, завдяки якому жінка забезпечує відносно незалежне і багате існування. Глибоко нещасні в шлюбі, молоді жінки або страждають мовчки, або руйнується вщент їхня природна вдача, або вони бунтують проти свого нелюбого чоловіка і поривають з ним. Саме це робить Естер, яка ненавидить Домбі за його нелюдський холод і безжальну гордість і зарозумілість. Вона тікає з його холодного й похмурого дому. Але цього для неї замало. Вона мститься в особливо болючий спосіб, вражає головне в цій людині - почуття гордості й власної гідності, її втеча з негідником Каркером, довіреним службовцем Домбі, особливо образлива для покинутого чоловіка. Це невиліковна образа руйнує його самовпевненість, тотально підважує бездоганність всіх його принципів. І це призводить до краху «Торговельного дому «Домбі і син». Психологічна характеристика персонажів роману ускладнена порівняно з попередніми творами, манера оповіді збагатилась символікою. Цікавими спостереженнями, розширюється функціональність мовної характеристики, доповнена мімікою, жестами, збільшується роль діалогів і монологів. Посилюється філософське звучання роману. Воно пов’язане з образами океану і ріки часу, яка впадає в нього.
Система образів: герої роману діляться на дві групи. До першої — належать ті, хто «не має серця» або приглушує його поривання. Це Домбі, Каркер, майор Бегсток, місіс Чік, місіс Скьютон. До другої групи належать ті, які йдуть за покликом серця, не лякаються кохання і відгукаються на негаразди оточуючих. Це Флоренс, Поль, Уолтер Гей, капітан Катл, Сол Джилс.
