пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

I семестр:
» Зар

22.Ч. Діккенс. Початок творчого шляху («Нариси Боза», «Посмертні записки Піквікського клубу»). Особливості художнього методу раннього Ч. Діккенса.

Чарлз Діккенс народився 1812 року в містечку Ленд-порт поблизу великого портового міста Портсмут на березі каналу Ла-Манш у сім'ї чиновника скарбниці морського відомства. Дитячі роки хлопця пройшли в атмосфері доб­робуту. Та батько втягувався у великі борги і, врешті-решт, потрапив до лондонської боргової в'язниці, де разом із ним змушена була оселитися і родина. Хлопцеві довелося в 11 років розпочати трудове життя, працювати на фабриці вакси, цілий день закриваючи баночки і наклеюючи на нах етикетки. Творчість Діккенса умовно поділяють на кілька періодів. До першого з них (30-ті роки) відносять «Нариси Боза» і «Записки Піквікського клубу» (1836—1837). До другого — такі романи, як «Олівер Твіст» (1837—1839), «Ніколас Ніккльбі» (1838—1839), «Крамниця старожитностей» (1840), «Мартін Чезлвіт» (1838—1844), а також «Різдвяні опові­дання» (1843—1845). Праця над романом «Домбі і син» (1846—1848) дає початок третьому періоду у творчості про­заїка, коли він пише «Девіда Копперфілда» (1849—1850), «Холодний дім» (1852—1853), «Важкі часи» (1854), «Ма­леньку Дорріт» (1855—1857). В останній період — кінець 50-х — 60-ті роки — з'явились друком такі твори, як «Великі сподівання» (1861), «Наш спільний друг» (1864—1865). 1869 року Діккенс написав більшу частину «Таємниці Ед-віна Друда». Звичайно, тут названі лише найвідоміші твори письменника.

"Посмертні записки Піквікського клубу" (1837) Перший великий роман Діккенса «Посмертні записки Піквікського клубу», побудований на матеріалах нарису, зробив його вже під час публікації улюбленцем англійської публіки. Про надзвичайну популярність роману свідчать те, що тираж видання роману виріс у сто разів, з'явились навіть капелюхи, гетри, тростини під назвою «Піквік». Головний герой роману, голова клубу Піквік нагадує Дон Кіхота, хоча зовнішністю зовсім на нього не схожий: це маленький, кругленький, товстий чоловічок у неодмінних гетрах із приязними і чемними словами на вустах і вірою в людей. Містер Піквік – комерсант, який нажив великі статки і вирішів їх витратити на подорож по Англії, але, зважаючи на риси вдачі Піквіка, комерсантом він бути ніколи не міг. Його слуга Семюель Уеллер, представник реальної дійсності, типовий молодий лондонець, є доповненням до образу господаря. Кожний крок Піквіка супроводжується смішними, а подекуди й небезпечними пригодами. Варто йому піти ввечері на прогулянку, як він провалюється в яму, захотілось йому покататись на ковзанах – як він уже під льодом. Містер Піквік надзвичайно активний: він бере участь у всіх вигадках його друзів. Коли містер Уінкл йде на побачення, він вважає, що має бути присутнім, щоб зберегти добре ім'я молодої дівчини. Для цього він навіть купує ліхтар, світло якого вчений джентльмен приймає за незвичайне атмосферне явище і стає світлом науки. Крім окремих смішних сцен, у романі є важливий наскрізний сюжет. Це історія про те, як зажерлива квартирогосподарка Піквіка вдовиця Бардл своїми інтригами хоче змусити багатенького простака взяти шлюб із нею або заплатити великі відступні гроші за невиконання обіцянки одружитися. Головний конфлікт роману розвивається повільно. Навіть коли Піквік потрапляє до в'язниці, продовжує розвиватись дія багатьох центральних глав. Починається все з розмови Піквіка з господаркою квартири, якій він говорить, що хоче найняти слугу. Але вона вважає, що він просить її руки і втрачає свідомість, потрапляючи в обійми Піквіка. Саме тоді приходять його друзі, а два нечесних юристи Додсон і Фогг переконують місіс Бардл подати скаргу до суду за відмову містера Піквіка одружитись з нею.

 

 


08.06.2017; 21:24
хиты: 106
рейтинг:0
Общественные науки
археология
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь