Одяг князів і бояр майже завжди згадується в літописах як "порти дорогий", "очервлена и багряна оденья, вси женчюгом иссаждени", тоді як вбранням селян та міського простолюду названі "портища", "рубища" та "худий руби". Що являли собою "худий руби" пояснено у Повісті Кирила Туровського, де говориться, що "се бес притчи слово именуєть: влясяница, сукняная одежда и от козьих шкур облаченьє" 10.До складу костюмів усіх верств давньоруського суспільства входила сорочка, яку носили як смерд, так і князь. Чоловічі й жіночі сорочки у давньоруський час не відігравали ролі виключно білизни. Втеплу пору року вони були одночасно і верхнім одягом. Чоловічі сорочки були короткими, до колін. Існувало два способи носити сорочку — "навипуск", підперезавши поясом, та заправленою у поясний одяг.Жіночі сорочки завжди були довгими і навіть влітку обов'язково поєднувалися або з поясним одягом (поневою), або з верхнім платтям.Виріз горловини, рукави та нижня частина подолу чоловічих і жіночих святкових сорочок прикрашалися вишивкою або шовковою облямівкою переважно червоного кольору.Про крій давньоруських сорочок писемних свідчень немає, але вивчення археологічних залишків цього одягу та його зображень у творах мистецтва та на побутових предметах свідчить, що чоловічі й жіночі сорочки у X—XIII ст. мали тунікоподібний крій.Існували два різновиди цього крою. Перший, простіший, полягав у тому, що дві пїлки полотна зшиваються між собою так, що з'єднувальні шви проходять посередині тулуба та по боках. Не зшитими залишаються лише отвори для голови та рук. Рукави сорочки мали форму видовженого прямокутника. Якщо ширина пілок полотна була невеликою (40 см), то в бічні шви вшивалися ще дві пілки полотна, які не доходили до рівня плечей саме на ширину рукавів.Залишки таких сорочок у вигляді рядків з 2—'6 металевих маленьких ґудзиків з вушками, що лежать вздовж шийних хребців, знайдені в окремих чоловічих і жіночих похованнях стародавнього Києва, Чернігова, курганних могильниках біля сучасного міста Седнева, с. Шестовиці Чернігівської області та в ряді інших поховань 11. Три бронзових ґудзики з вушками, пришиті до лляної тканини, знайдені біля шиї похованого в одному із курганів біля с. Мініни Київської області 12.Другий, складніший різновид тунікоподібного крою сорочок характерний тим, що в одній пілці полотна прорізається округлий або квадратний отвір для голови. У бічні шви вшиваються ще два полотнища, верхні краї яких не доходять до згину на плечах першої пілки. Рукави у цьому випадку пришиваються не до бічних полотнищ, а до середнього. Б сорочках такого крою зображені чоловіки і жінки, учасники русальних ігрищ на пластинчастих браслетах із Тверського (1906 р.), Михайлівського (Київ, 1903 р.) 13 скарбів та на браслеті із колекції Московського історичного музею 14.
