Своєрідними етнографічними особливостями вирізняється народний стрій Лемківщини. У ХІХ ст. одяг лемків характеризується багатством форм, широким використанням фабричних тканин з домінуючим білим і синім кольорами.
Чоловічий лемківський комплекс включав (Західна Лемківщина) лляну безуставкову сорочку з розрізом на спині (опліча), без оздоб, яку заправляли у лляні – ногавки, голубу безрукавку – лейбик, друшляк з двома рядами металевих ґудзиків, шкіряні постоли – керпці, високі чоботи або черевики, гуньку, чуганю.
Найхарактернішими складовими частинами для окреслення загальних рис чоловічого вбрання були білі вовняні гуні, оздоблені чорним сукном, білі вовняні штани, шкіряний пояс-югас, чуга з великим прямокутним коміром (галереєю), оздобленим поперечними білими смугами і білими тороками, фетровий капелюх – калап, взимку – шапка (копач) з суконним верхом і смушевими навушниками, зав’язаними зверху. Найбільшої своєрідності чоловічому лемківському строю надавав верхній одяг – чуга, який побутував лише у лемків.
На пограниччі з Бойківщиною жіночий стрій включав коротку безуставкову сорочку – чехлик, спідницю з кольорової тканини – для дівчат, а з темно-синьої або чорної - для старших жінок. Спідниці їх рясовані у дрібні складочки – збиранки, запаски оздоблені вузькими кольоровими стрічками - фарбітками у дівчат, кольоровою тасьмою – у жінок. Як нагрудний одяг вбирали приталену безрукавку (лейбик, лейбича) з чорної, синьої, зеленої тканини, кожушки (кожушниці), сукняну куртку або гуньку, хустку-фацелик, плахтину, шкіряні ходаки, чобітки.
Локальну особливість становлять суконні лейбики, оздоблені спереду мідними ґудзиками і червоною тасьмою. Лейбики були вишиті кольоровими нитками технікою гладі на полах і спідниці. В оздобленні переважав рослинний орнамент. На пограниччі зі Словаччиною спідниці шили з однотонних тканин. своєрідний у жіночому лемківському строї головний убір – фацелик. Це велика біла хустка, зав’язана на потилиці під великим, опущеним вздовж спини іншим кінцем. Два кінці накрохмаленої хустки, зібрані у складочки, стирчали з обох сторін голови, неначе два розкриті віяла. На плечах фацелик притримувався убором у вигляді довгого рушника, який у лемкинь називався плахтинкою. Фацелик і плахтинку носили виключно на Лемкіщині. Декоративним акцентом ноші виступав великий круглий комір, виготовлений з різноколірного бісеру.
