У структурній організації нервової системи прийнято виділяти центральну нервову систему (ЦНС) і периферичну. ЦНС в свою чергу включає в себе спинний мозок і головний мозок. Всі інші нервові структури входять в периферичну систему. Вищий відділ ЦНС – головний мозок складається з мозкового стовбура, великого мозку і мозочка. Великий мозок представлений двома півкулями, зовнішня поверхня яких покрита сірою речовиною – корою. Кора становить найважливішу частину головного мозку, будучи матеріальним субстратом вищої психічної діяльності і регулятором всіх життєвих функцій організму.
А.Р. Лурія визначив три основних функціональних блоки мозку, участь яких необхідно для здійснення будь-якого виду психічної діяльності.
Перший блок – активації і тонусу. Анатомічно він представлений мережевим освітою в стовбурових відділах мозку – ретикулярної формацією, яка регулює рівень активності кори від безсонної стану до втоми і сну. Повноцінна діяльність передбачає активний стан людини, лише в умовах оптимального неспання людина може успішно сприймати інформацію, планувати свою поведінку і здійснювати намічені програми дій.
Другий блок – прийому, переробки та зберігання інформації. Він включає в себе задні відділи великих півкуль. У потиличні зони надходить інформація від зорового аналізатора – іноді їх називають зорової корою. Скроневі відділи відповідають за переробку слухової інформації – це так звана слухова кора. Тім’яні відділи кори пов’язані з загальною чутливістю, дотиком. Блок має ієрархічну будову і складається з коркових полів трьох типів: первинні приймають і переробляють імпульси від периферійних відділів, у вторинних відбувається аналітична переробка інформації, в теоретичних здійснюється аналітико-синтетична обробка інформації, що надходить від різних аналізаторів, – цей рівень забезпечує найбільш складні форми психічної діяльності.
Третій блок – програмування, регуляції і контролю. Блок розташований переважно в лобових долях мозку. Тут ставляться цілі, формуються програми власної активності, здійснюється контроль за їх протіканням і успішністю виконання.
Спільна робота всіх трьох функціональних блоків мозку становить необхідну умову здійснення будь-якої психічної діяльності людини.
