Рефлекс - реакція організму на будь-яке подразнення, що здійснюється за участю нервової системи. Рефлекс е основною формою діяльності нервової системи організму .
Поняття "рефлекс" було введено французьким філософом і природодослідником Р. Декартом понад 300 років тому. Вчення про рефлекси розробили І. М. Сєченов та І. П. Павлов. Ідею про рефлекторний характер діяльності мозку вперше висловив І. М. Сєченов у 1863 р. у книзі "Рефлекси головного мозку". І. П. Павлов, використавши великий експериментальний матеріал, створив рефлекторну теорію і вчення про нервову діяльність. У наступні роки вчення про рефлекси розширювалось і доповнювалось учнями та послідовниками І. П. Павлова як у нашій країні, так і за кордоном.
Фізіологічними експериментами встановлено, що діяльність нервової системи, а за її допомогою і всього організму має рефлекторний характер. Комплекс ланок нервової системи, який здійснює сприймання (надходження), обробку й передавання збудження, називають рефлекторною дугою. Фактично це шлях рефлексу.
Рефлекторна дуга складається з 5 ланок:
- сприймальний апарат (рецептори);
- нервові волокна, що проводять збудження в центральну нервову систему (чутливі, доцентрові, аферентні);
- нервові центри, де відбуваються обробка і перемикання збудження з чутливих нервових клітин на рухові;
- рухові (відцентрові, еферентні) нервові волокна, по яких імпульси надходять до робочих органів (ефекторів);
- робочий орган - м'яз, залоза тощо.
Безумовні рефлекси - це природжені реакції організму за участю нервової системи у відповідь на вплив подразників. Ці рефлекси спадкові, сформовані до моменту народження. Безумовними їх називають тому, що для їх утворення не потрібно якихось умов. Біологічна роль цих рефлексів полягає в тому, що вони зумовлюють існування новонароджених як у перші моменти після народження, так і в наступному житті, вони є основою для формування умовних рефлексів (про них йтиметься далі). Слід пам'ятати, що такий поділ рефлексів значною мірою умовний, оскільки вони так тісно взаємопов'язані, що стають невіддільними, і в чистому вигляді їх виділити важко.
Безумовні рефлекси разом з умовними забезпечують пристосованість організмів до умов життя.
Рефлекторна діяльність нервової системи, що складається з безумовних і умовних рефлексів, зумовлює всю різноманітність функцій організму, у тому числі пам'ять, мислення і поведінку.
