Навчання – це спільна діяльність учителя і учня ,яка характеризується процесом передачі знань , умінь , навичок.
Предмет психології навчання закономірності розвитку особистості , виникнення психологічних новоутворень у людей різних вікових груп під час їх навчання.
Психологи, які працюють у галузі психології навчання, спрямовують свої зусилля на пошук і створення оптимальних умов, що сприяють керуванню процесом навчання, яке включає засвоєння учнями знань, умінь і навичок, мотиви і цілі їх учіння, ставлення до навчання та інші проблеми. На основі даних психології навчання розробляються методи навчання і виховання.
Теоретичні основи психології навчання:
1) дані психології про вікові можливості розвитку;
2) дані педагогіки про особливості навчального процесу (типи уроків, їх структура, методи навчання, форми контролю тощо);
3) урахування індивідуальних особливостей учнів, а не пристосування до них;
4) навчання не може бути зведене лише до передачі знань, а е процесом формування особистості;
б) розвивальна і виховна спрямованість навчання.
Деякі основні проблеми психології навчання:
1) обґрунтування самодостатності процесу навчання;
2) прогнозування перебігу процесу навчання та його результатів;
3) зв'язок навчання і психічного розвитку;
4) особливості навчання виняткових дітей (обдарованих, інвалідів, "ліворуких", "лівшів" та ін.).
