До методів педагогічної психології належать:
1) організаційні;
2) емпіричні;
3) статистичної обробки даних;
4) інтерпретаційні.
Виділяють такі організаційні методи: порівняльно-зрізовий; лонгетюдний; комплексний.
Вадою Порівняльно-зрізовий мдтоду вважається нівелювання індивідуальних розбіжностей у розвитку піддослідних певної групи внаслідок орієнтації на найсуттєвіші групові відмінності.
В умовах застосування лонгетюдного і комплексного методів зберігається ризик гіпертрофування індивідуальних розбіжностей у показниках, на відміну від порівняльно-зрізового методу, де вони, навпаки, нівелюються.
Усні опитувальники забезпечують активний безпосередній контакт дослідника з піддослідним, можливість індивідуалізації та варіативності запитань, уточнювання їх. Разом з тим при контакті обох сторін організованого дослідження є загроза навіювання респондентові позиції інтерв'юера, виникають організаційні складності при необхідності охоплення дослідженням великого кола осіб.
Письмові опитувальники, навпаки, допускаючи як групові, так і індивідуальні способи збирання даних, забезпечують можливості охопити дослідженням велику кількість респондентів. Але стандартний характер запитань, відсутність індивідуалізованого контакту з кожним з учасників дослідження знижують показники повноти й відвертості відповідей.
Негативні сторони спостереження-суб'єктивність, неможливо контролювати ситуацію, втрутитися в хід діяльності без її зміни, значні часові затрати.
Негативні сторони експерименту-умови діял не відповідають дійсності, досліджувані знають, що вони є об'єктом дослідження.
