У вітчизняній психіатрії класифікація психопатій побудована за етіологічним принципом. Г. Сухарева виділяє три групи психопатій: конституціональні, органічні та змішані [3, с. 30].
1. Конституціональні (ядерні) психопатії, як правило, мають конституціональну (спадкову) схильність у вигляді несприятливого поєднання окремих властивостей нервової системи. Такі психопатії, що називаються істинними, проявляються вже в ранньому дитинстві у вигляді "важкого" темпераменту та інших емоційно-вольових порушень. Рівень розумового розвитку при цьому первинно не страждає. Дисгармонійний розвиток дітей з психопатичним синдромом по шизоїдному типу проявляється у поєднанні підвищеної чутливості з відсутністю безпосередності, життєрадісності, зовнішньої сухості по відношенню до своїх рідних і близьких. Ядерною властивістю їх особистості є аутизм. Однак, їх аутистичні установки не проявляються в повному відриві від оточуючих, як при шизофренії, властивим є заміщене спілкування. Наприклад, замість спілкування з дітьми вони надають перевагу спілкуванню з дорослими, а замість гри спостерігається рання фіксація на інтелектуальних інтересах. їм властива своєрідна асинхронія психічного розвитку вже з раннього дитинства. Розвиток мовлення випереджає розвиток моторики, у зв'язку з чим у дітей утруднені навички самообслуговування.
Психопатичний розвиток за психостенічним типом у дитячому віці проявляється в підвищеній недовірливості, у нав'язливих страхах та тривожності. У більш старшому віці спостерігаються нав'язливі сумніви, побоювання, іпохондричність.
Істеричний психопатичний розвиток найбільш часто зустрічається в дитячому віці, ніж інші форми. Він проявляється у вираженому егоцентризмі, в підвищеній сугестивності та демонстративній поведінці. В основі даного варіанту психопатичного розвитку лежить психічна незрілість. Психопатичний розвиток за нестійким типом може спостерігатися у дітей з психофізичним інфантилізмом. їх вирізняє незрілість інтересів, поверховість, нестійкість прив'язаностей, імпульсивність. У таких дітей відзначаються утруднення в тривалій цілеспрямованій діяльності, для них характерна безвідповідальність, нестійкість моральних принципів, соціально-негативні форми поведінки. Цей варіант психопатичного розвитку може бути як конституційного генезу, так і органічного.
2. придбані психопатії виникають під впливом несприятливих чинників психологічного і соціального характеру, таких, як неправильне виховання, жорстокість батьків, сильні емоційні потрясіння.
3. Органічні психопатії розвиваються як наслідок дії на організм дитини у віці до трьох років різних шкідливих факторів (важкий токсикоз вагітності, родові травми, мозкові інфекції, тривалі виснажуючи соматичні захворювання тощо).
Г. Сухарева виділяє дві основні групи органічних психопатій: збуджувані (експлозивні) і безгальмівні. При першому (збудливому) типі спостерігаються невмотивовані коливання настрою у вигляді дисфорії. У відповідь на зауваження у дітей та підлітків виникають бурхливі реакції протесту, втікання з дому, школи. Для органічних психопатів без- гальмівного типу характерний підвищений фон настрою, ейфорія, некритичність. Все це є сприятливим фоном для формування патології потягів, до імпульсивних сексуальних ексцесів, до жебракування.
