ДЦП - група рухових розладів, що виникає при ураженні рухових систем мозку на ранніх етапах онтогенезу і характер. недостатністю чи відсутністю контролю цнс за довільними рухами.
Клінічна картина характеризується руховими, психічними і мовленнєвими розладами, прояви недостатньості яких можуть видозмінюватися в залежності від віку, додаткових симптомів і синдромів, змісту і часу початку реабілітаційних заходів тощо.
ДЦП - резедуальний непрогресивний стан.
виражена рухова патологія часто у поєднанні з сенсор недостатністю є однією з причин недорозвитку пізнавальної діяльності та інтелекту, які можуть поглиблюватись в результаті несприятливих ситуацій соціального розвитку.
Подвійна геміплегія -
найважча форма дцп, що виникає при значному ураженні мозку у внутрішньо-утробному періоді. Важко порушені всі найважливіші людські функц - мовленнєві, психічні, рухові.
Рухові страждають вже у новонарод періоді - відсутні захисні рефлекси, всі тонічні рефлекси різко виражені, не розвиваються ланцюгово-установчі (сидіння, стояння, пересування). Функції рух і ніг практично відсутні, довільна моторика не розвивається.
Психічний розвиток - на рівні розумово відсталих помірного або тяжкого ступеню, мовлення - відсутнє.
Прогноз є вкрай несприятливим, передбачається повна інвалідність дитини.
Спастична диплегія(хвороба Літля)
найрозповсюдженіша форма ДЦП, часто супроводжується ЗПР, яка може бути подолана при своєчасній допомозі до 6-7 р., 30-35% мають розумову відсталість і 70% - дизартрії і алалії(моторні).
Вже при новонародженні слабовиражені або не виникають врод. рухові рефлекси, поруш основи ланцюг установ рефлексів. Хапальний рефлекс - посилений, різко підвищений тонус язика, здатність підіймати очі догори - як наслідок поруш зорове сприймання і мовленнєвий розвиток.
Прогностично - найсприятливіша.
Геміпаретична форма - (одностороннє ураження руки і ноги)
Виникає в 70 % випадків в ранній пост-натальний період в наслідок травм та інфекцій на пірамідні шляхи ГМ. 20-25% мають РВ, 40-45- вторинну ЗПР, 20-25% мовленнєві розлади.
після народження всі рухові рефлекси - сформовані, але в перші тижні життя вияв обмеженість мимовільних рухів і високі сухожильні рефлекси в уражених кінцівках.Сидіти починають вчасно, але з деяким запізненням, поза асиметрична.
Формуються прояви на 6-10 міс життя і наростають до 2-3х р., основні симптоми не прогресують.
Подальший прогноз - задовільний.
Гіперкінетична форма -
Характеризується гіпер-кінезами, м’язова ригідність шиї, тулуба, ніг. Не зважаючи на це є найбільш інтелектуально збереженою.
Після народження вроджені рефлекси є порушеними, рухи мляві і обмежені, поружене дихання, смоктання. У 2-3 міс виявляються раптові м’язові спазми, знижений тонус м’язів змінюєтся дистонією.Затримка моторного розвитку - самостійно ходити починають в 6-7 р..
Спостерігаються поліморфні гіперкінези різного характеру, під час сну - відсутні, під час спокою - зменшуються.
мовлен. розлади мають 90 % у формі гіпер-кінетич дизартрії, 50 % - вторинну ЗПР, 20-25 % - поруш слуху.
Форма цілком сприятлива для навчання і соц. адаптації.
Атоніко-астатична форма -
виникає значно рідше інших, характеризується парезами, низьким тонусом м’язів, наявністю тоніч рефлексів, порушенням координації та рівноваги.
З моменту народженяя вияв недостат вроджених рухових рефлексів, зниження тонусу м’язів. 60-65% мають мовленнєві розлади у формі мозочкової псевдо бульбарної дизартрії, часто - вторинна ЗПР, РВ - помірного і легкого ступеню.
Характерними є : атаксія, далекозорість, тремор, ейфорія, метушливість,розгальмованість.
Прогностично важка форма.
