Термін «дизонтогенез» (від грец., «Dys» - приставка, що означає відхилення від норми, «ontos» - суще, істота, «genesis» - розвиток) вперше було вжито Швальбе в 1927-му році для позначення відхилення внутрішньоутробного формування структур організму від нормального ходу розвитку.
В даний час поняття «дизонтогенез» включає в себе також постнатальний дизонтогенез, переважно ранній, обмежений тими термінами розвитку, коли морфологічні системи організму ще не досягли зрілості. У широкому сенсі слова термін дизонтогенез-відхиляється від умовно прийнятої норми індивідуальний розвиток. Психічний дизонтогенез - порушення психіки в цілому або її окремих складових, а також порушення співвідношення темпів і термінів розвитку окремих сфер і різних компонентів всередині окремих сфер.
Психічний дизонтогенез - порушення психіки в цілому або її окремих складових, а також порушення співвідношення темпів і термінів розвитку окремих сфер і різних компонентів всередині окремих сфер.
Психол параметри дизонтогенезу: функціональна локалізація порушення( локальні та тотальні), час ураження (чим раніше тим вірогідніше явище недорозвинення функцій, в більш пізньому виникають явища пошкодження з розладом функцій), первинні/вторинні дефекти (первинні пов'язані з хворобою, вторинн виникають на її основі) порушення міжфункціонаьної ваємодії(поруш закон гетерохронії =спостеріг диспропорції, поруш. Своєчасності розвитку різних психічних функцій, виникають асинхронії розвитку( за явищем ретардації, патологічної аксилерації та поєднання). Ізоляція функції, патологічна фіксація асоціативних зв'язків.
Основними типами психічного дизонтогенеза є регресія, розпад, ретардація і асинхрония психічного розвитку.
Регресія (регрес) - повернення функцій на більш ранній віковий рівень, як тимчасового, функціонального характеру (тимчасова регресія), так і стійкого, пов'язаного з пошкодженням функції (стійка регресія).
Ретардація - запізнювання або призупинення психічного розвитку. Розрізняють загальну (тотальну) і часткову (парциальную) психічну ретардації. В останньому випадку мова йде про запізнюванні або припинення розвитку окремих психічних функцій, окремих властивостей особистості.
Асинхрония, як викривлене, диспропорциональное, дисгармонійний психічний розвиток, характеризується вираженим випередженням розвитку одних психічних функцій і властивостей особистості, що формується і значним відставанням темпу і термінів дозрівання інших функцій і властивостей, що стає основою дисгармонической структури особистості і психіки в цілому.
