Одна з перших класифікацій порушень розвитку, яка пов'язувалася з уявленням про локалізацію пошкодження у рефлекторній дузі за І.П. Сєченовим, була представлена у працях Л.С. Виготського. Він зазначав, що "будь-який дефект слід розглядати з огляду на його відношення до центральної нервової системи та психічного апарату дитини. У діяльності нервової системи розрізняють три окремі апарати, що виконують різні функції: сприймальний апарат (пов'язаний з органами чуття), робочий (пов'язаний з робочими органами тіла, м'язами, залозами) та центральна нервова система. Недоліки кожного з трьох апаратів по-різному впливають на розвиток дитини та її виховання. Відповідно до цього слід розрізняти три основні типи дефектів: пошкодження чи недостатність сприймальних органів (сліпота, глухота, сліпоглухота), пошкодження чи недостатність частин робочих органів (каліки) та недостатність чи по¬шкодження центральної нервової системи (розумова відсталість).
Традиційно в дефектології вирізняють дітей з такими порушеннями психофізичного розвитку:
—з порушеннями аналізаторів;
—розумово відсталих дітей та із затримкою психічного розвитку;
—тяжкими порушеннями мовлення;
—порушеннями опорно-рухового апарату;
—комбінованим дефектом;
—викривленим розвитком.
В.В. Лебединський усі порушення розвитку поділяє на шість видів дизонтогенезу (тобто порушення онтогенезу — розвитку людини впродовж життя):
1.Стійкий недорозвиток. Характеризується раннім пошкодженням, незрілістю мозкових структур. Прикладом стійкого недорозвитку є олігофренія.
2.Затриманий розвиток. Характеризується затриманим темпом розвитку пізнавальної та емоційно-вольової сфер. Приклад затриманого розвитку — затримка психічного розвитку (ЗПР), варіантами якої є: конституційна (гармонійний інфантилізм), соматогенна, психогенна, церебральна (церебральноорганічна).
3.Пошкоджений розвиток. Характеризується пошкодженням розвитку після 2—3 років. Прикладом пошкодженого розвитку є органічна деменція.
4.Дефіцитарнийрозвиток. Характеризується тяжкими порушеннями окремих аналізаторних систем: зору, слуху, мовлення, опорно-рухового апарату.
5.Викривлений розвиток. Спостерігається поєднання загального, затриманого, пошкодженого та прискореного розвиткуокремих психічних функцій. Прикладом викривленого розвитку є дитячий аутизм.
6.Дисгармонійний розвиток. Характеризується диспропорційністю розвитку в емоційно-вольовій сфері. Прикладом дисгармонійного розвитку є психопатія, патологічне формування особистості.
