Сумісність – це оптимальне поєднання якостей людей у процесі взаємодії, що сприяє успішному виконанню спільної діяльності.Головними ознаками психологічної сумісності є:
o взаємне прийняття партнерів у спілкуванні та спільній діяльності;
o висока безпосередня задоволеність учасників взаємодії ії процесом і результатом, коли кожний з них виявився на висоті вимог іншого.
Критерієм міжособистісної сумісності є суб'єктивна задоволеність партнерів результатами взаємодії.
Ключову роль у психологічній інтегративності відіграє темперамент особи. Він визначає сумісність (інтегративність, високоінтегра-тивність, слабоінтегративність, несумісність).
Щоб визначити тип темпераменту людини, насамперед слід переконатися, що в неї наявні такі риси:
1. Активність - про неї судять із того, наскільки енергійно людина прагне до нового, намагається вплинути на оточення і змінити його, перебороти перешкоди.
2. Емоційність - виявляється в чуйності, прихильності до впливів, у швидкості, із якою відбувається зміна одного емоційного стану іншим.
3. Особливості моторики - виявляються у швидкості, різкості, амплітуді м'язового руху.
Знання і врахування чинників психологічної сумісності важливі на всіх етапах створення та функціонування колективу, є одним із стрижневих елементів управлінської діяльності, оскільки психологічна несумісність породжує конфлікти, антипатію, які спричинюють зниження ефективності функціонування колективу, а інколи, і його розвал. Часто до пагубних наслідків призводять, наприклад, несумісність керівника і його заступника, формального і неформального лідерів.
Для ефективного функціонування виробництва важлива сумісність різних рівнів: "керівник - підлеглі", "керівник - інші керівники", "співробітники - працівники".
Основною особливістю психологічної сумісності на рівні "група - члени групи" є змога безконфліктного спілкування й узгодженості дій людей в умовах спільної діяльності, зумовленої виробництвом чи соціальним управлінням.
