Складовою частиною філософської проблеми людини є проблема особистості і її взаємозв'язку із суспільством. Це зумовлено тим, що проблему людини неможливо розглядати у відриві від соціально-політичних, економічних, культурно-інформативних сенсів її існування. Адже без гармонізації відносин у системі людина - суспільство - держава важко говорити про можливість виживання не тільки окремого індивіда, але і суспільства в цілому. Тим більше, що, розглядаючи людину у взаємозв'язку із суспільним середовищем, слід не тільки акцентувати увагу на сутності людини як такої, а й виходити із взаємовпливу суспільства на особистість і особистості на суспільство. Важливою проблемою є і діалектика волі й відповідальності особистості в суспільному розвитку, їхня взаємна обумовленість. Така постановка питання дозволить розкрити природу людини ще під одним кутом зору.
розглядаючи типи особистості, не можна не враховувати ментальні особливості "західної" і "східної" людини, що, у свою чергу, можуть стати основою для типології особистості. У європейській моделі особистість у різних ситуаціях зберігає свій "стрижень", бо це певна цілісність. Для східної моделі особистості ключовими поняттями є обов'язок і повага до традицій. Європеєць наділений схильністю стати помітним і завоювати навколишній світ, а східна людина прагне злитися з природою, усвідомлює себе її невід'ємною частиною.
Індивід – окрема людина, виступає як єдність соціального і біологічного,
як цілісна система. Тільки в суспільстві він стає суспільним індивідом,
а його життєдіяльність – соціальною життєдіяльністю. Кожний індивід
пізнає, оцінює, мислить і діє індивідуально, намагаючись створити умови
для задоволення своїх потреб.
Особистість – це соціокультурна якіцсть індивіда. Власне, поняття “особистість” фіксує передусім загальне для окремих індивідів – людську індивідуальність, яка завдячуючи культурі, виявила, розвинула і зберегла себе.
“Особистість” та “індивідуальність” –діалектично взаємопов’язані поняття, що розкривають співвідношеннязагального, особливого та одиничного в індивіді. При цьому поняття“особистість” розкриває зміст сутності людини, а поняття“індивідуальність” – форму прояву її.
