Взаєморозуміння в спілкуванні – явище складне й багатогранне, і тому процес досягнення взаєморозуміння вимагає від учасників комунікації' значних зусиль, знань і вмінь.
Сутність взаєморозуміння як соціально- психологічного феномена полягає в узгодженні індивідуального усвідомлення предмета спілкування, взаємоприйнятному обопільному оцінюванні й прийнятті цілей, мотивів та установок партнерів по взаємодії, під час якої спостерігається близькість або схожість (повна або часткова) пізнавального, емоційного і поведінкового реагування на прийнятні для них способи досягнення результатів спільної діяльності.
Для досягнення взаєморозуміння між людьми необхідно створювати спеціальні умови, найважливішими з-поміж яких є:
• розуміння мовлення партнера, з яким взаємодієш;
• усвідомлення рис і якостей партнера, з яким взаємодієш;
• вплив на особистість партнера в ситуації взаємодії з ним;
• вироблення угоди і її практичне виконання за встановленими правилами.
Для досягнення взаєморозуміння люди мають відштовхуватися від одних і тих самих постулатів спілкування і взаємодії і зіставляти предмет обговорення з однаковими соціальними зразками, нормами поведінки.
Проте взаєморозуміння неможливо досягнути, якщо:
• сприйняття партнерами один одного викривлене;
• мовленнєві й інші сигнали учасниками спілкування сприймаються по-різному;
• бракує часу на осмислення й усвідомлення отриманої й переданої інформації;
• передана інформація навмисно або випадково викривлюється;
• немає можливості виправити помилку або уточнити відомості;
• немає єдиного поняттєвого апарату для оцінювання особистісних рис партнера, контексту його мовлення чи поведінки;
• у процесі виконання конкретного завдання порушуються правила взаємодії та ін.
Що більш прийнятними для партнерів будуть правила взаємодії (спільної діяльності), то швидше буде досягнуто взаєморозуміння.
14.
