білет 14.1. КУЛЬТУРА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОЇ РУСІ
Важливими осередками духовної культури Галицьке -Волинської Русі були міста Галич, Луцьк, Звенигород, Во-лодимир-Волинський, Перемишль, Холм і, особливо, Львів. Саме через Львів проходив торговельний шлях з Німеч¬чини, Чехії і Польщі до Києва і міст Волині, а" також до гнрла Дністра, Сурожа (Судака) та Кафи (Феодосії) в Криму.
Міста Галицько-Волинської Русі стали значними цент¬рами літописання та книгописання. Найвизначнішою па¬м'яткою літератури даного періоду є Галицько-волинський літопис (кінець XIII ст.), у якому відображені події полі¬тичного і культурного життя Галицько-Волинської Русі від 1201 до 1291 року.
Літопис складався при дворі Данила Галицького, а зго¬дом його племінника Володимира Васильковича. Одним із авторів першої частини літопису вважають княжого печат¬ника Кирила.
До пам'яток писемності Галицько-Волинської Русі XII—XIV ст. належать Христинопільський апостол, Бучацьке, Галицьке, Холмське Євангелія, переписані ченцем Ва¬сильком при дворі Лева Даниловича. У Галичі працював «мудрий книжник» Тимофій, книжник і філософ волинський князь Володимир Василькович сам переписував книги, мав велику бібліотеку, близько 36 книг заповідав церквам Волині.
Галнцько-Волинська архітектура органічно поєднувала візантійсько-київську просторову композицію з елементами західноєвропейського романського стилю, що підтверджує наявність пілястр, груп напівколон, аркатурних поясів то¬що. На жаль, архітектурних пам'яток періоду Галицько-Волинського князівства збереглося небагато. З монумен¬тальних будівель Львова можна назвати Миколаївську хрестовокупольну церкву з півкруглою апсидою, П'ятницьку церкву, згодом перебудовану, а також костьол Хрести¬теля. Традиційно вважається, що його будував князь Лев Данилович для своєї дружини — угорки Констанції. До княжого періоду належать і такі шедеври архітектури Га¬личини та Волині, як білокам'яні храми в Перемишлі, церква Пантелеймона в Галичі (близько 1200 р.), Свято-іванівський собор у Холмі, Спаський монастир поблизу Самбора (тепер Старий Самбір).
Видатними пам'ятками образотворчого мистецтва XIV ст. є ікони «Юрій Змієборець» зі с. Станилі поблизу Дрогобича та «Архангел Михаїл в діяннях», створена у селі Сторонна. Для них характерні пластичність форм, відчуття простору, нахил до асиметричної побудови компо¬зиції, багата кольорова гама.
Про високий рівень живопису Галицько-Волинської Русі свідчать мініатюри, що збереглися в окремих рукописах того часу. Колористична вишуканість притаманна мініатю¬рам Галицького Євангелія (кінець XII ст.), які, на думку дослідників, за майстерністю виконання не поступаються візантійському малярству доби Палеологів.
Культура Галицько-Волинської держави справила вели¬кий вплив на подальший культурний розвиток України. Наприкінці XIV ст., коли окремі частини Галичини і Во¬лині були загарбані польськими та литовськими феодала¬ми, культурні традиції Галицько-Волинської Русі відіграли істотну роль у збереженні національної культури, сприяли формуванню ідеології визвольної боротьби українського народу проти іноземних поневолювачів.
