.1.Культура Київської Русі успадкувала культуру східнослов'янських племен, що склали ядро держави. Вона відчувала безсумнівну вплив кочових народів Степу і особливо Візантії, з чим Русь прийшло християнство.Христианству на Русі трохи більше тисячі років й самі древні коріння має мистецтво іконопису. Ікона (від грецького слова, що означає «образ», «зображення») виникла до зародження давньоруської культури, й отримало стала вельми поширеною переважають у всіх православних країнах. Ікони на Русі з'явилися торік у результаті місіонерської діяльності візантійської Церкви у період, коли значення церковного мистецтва переживалося з особливою силою. Що особливо важливо І що стало російського церковного мистецтва сильним внутрішнім спонуканням, те, що Русь прийняла християнство саме у епоху відродження духовного життя у самій Візантії, епоху її розквіту. У цей час більше у Європі церковне мистецтво був настільки розвинене, як і Візантії. І часновообращенная Русь отримала серед інших ікон, за взірець православного мистецтва, неперевершений шедевр – ікону Богоматері, яка дістала згодом найменування Володимирській.. Русь прийняла хрещення від Візантії і разом з ним успадкувала уявлення про те, що завдання живопису - «втілити слово», втілити в образи християнське віровчення. Тому в основі давньоруського живопису лежить велике християнське «слово». Перш за все, це Святе Письмо, Біблія («Біблія» по-грецьки - книги) - книги, створені, згідно з християнським віровченням, по натхненню Святого Духа.
Втілити слово, цю грандіозну літературу, потрібно було якомога ясніше - адже це втілення повинне було наблизити людину до істини цього слова, до глибини того віровчення, яке він сповідував. Мистецтво візантійського, православного світу - всіх країн, що входять у сферу культурного і віросповідних впливу Візантії, - дозволило це завдання, виробивши глибоко своєрідну сукупність прийомів, створивши небачену раніше і ніколи більше не повторившуюся художню систему, яка дозволила надзвичайно повно і ясно втілити християнське слово в мальовничий образ. Недарма було відзначено, що в Древній Русі ікона стала такою ж класичною формою образотворчого мистецтва, як у Єгипті - рельєф, в Елладі - скульптура, а в Візантії - мозаїка Незабаром після завершення головного храму Русі - Софії Київської (чиє посвята повторювало ім'я головної церкви столиці Візантії - Константинополя) було написано «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона, що мало на меті затвердити основи нового християнського світогляду.
