В основу теорії особистості покладено ідею, що кращі з керівників мають певну сукупність загальних для них особистих якостей. Отже, основними завданнями підходу з позиції особистих якостей є:1) визначення сукупності особистих якостей, які забезпечують успіх в управлінні;2) визначення способів виховання таких особистих якостей.В межах підходу з позицій особистих якостей були проведені численні дослідження різних якостей, що демонстрували успішні керівники: рівень інтелекту; рівень спеціальних знань; здоровий глузд; відповідальність; ініціативність; упевненість у собі тощо. Проте результати досліджень засвідчили, що:не існує певної сукупності особистих якостей, які притаманні усім успішним керівникам;один і той самий керівник демонстрував у різних ситуаціях різні (протилежні) особисті якості.На підставі цього дійшли висновку, що людина не стає успішним керівником лише завдяки тому, що має певну сукупність особистих якостей.
