Мотивація – це сукупність зовн. і внутр. рушійних сил, що спонукають людину до діяльності, задають границі і форми діяльності та додають цій діяльності спрямованість орієнтовану на досягнення визначених цілей. Мотивація базується на 4-х основних категоріях : потреба-це відчуття нестачі чого-небудь, або необхідність у чомусь, відчуття психологічного, фізіологічного чи соціального дискомфорту. Розрізняють: первинні потреби(фізіологічні, що закладені генетично, і вторинні(психологічні, що виробляються в ході набуття життєвого циклу. Мотив-це спонукальна причина, привід до конкретної дії, мотиви можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Стимул-це потенційна винагорода за виконання робіт, завдань, досягнення певних результатів. Стимули можуть бути :матеріальними(ЗП,надбавки), моральні(грамоти, похвала, підвищення за посадою). Стимулювання принципові відрізняються від мотивування, відмінність полягає в тому, що стимулювання-це 1із способів за допомогою якого може здійснюватись мотивування. При цьому чим вижчий рівень розвитку стосунків в організації, тим рідше застосовуються стимулювання. Винагорода-це все те, що людина вважає цінним для себе та отримує за затрачені зусилля певну поведінку, виконану роботу. Винагороди бувають: внутрішні(дає сама робота, значимість роботи, самоповага)Зовнішні(премії, додаткова відпустка). Мотивація може бути представлена вигляді 6 стадій: виникнення потреби, пошук шляхів усунення потреби, визначення напрямку дій, здійснення дій за одержання винагороди, усунення потреб. Традиційний підхід Вивчення мотивації працівників почалося в епоху наукового менеджменту (основна роль належить Ф. Тейлору). Згадаємо, що науковий менеджмент припускає систематичний аналіз, який виконують співробітники, ціль його — використання отриманих даних для підвищення продуктивності праці. Увага прихильників цього напряму зосереджена на оплаті праці, тобто працівник розглядається як економічна людина, готова робити більше за великі гроші. Розвиток даного підходу привів до розробки стимулюючих систем оплати праці, коли рівень заробітної плати працівника жорстко прив'язаний до кількості і якості зробленої ним продукції. Підхід з позицій людських відносин Поступово в представленнях менеджерів концепція "економічної людини" була витиснута іншою (більш "дружньою" стосовно працівників). Звіти і пропаганда результатів знаменитих хоторнських досліджень на заводі компанії Western Electric привернули увагу теоретиків і практиків до ролі таких неекономічних вигод, як робота співробітників у групах близьких за інтересами чи соціальними потребами колег. Дані види винагороди почали розглядатися як більш вагомі мотиватори поведінки працівників, ніж гроші. Нарешті почалося вивчення "людини працюючої" як людини в повному розумінні слова, що ознаменувало народження концепції соціальної людини. Подальші дослідження показали, що зміни поведінки працівника в кращу сторону можна домогтися навіть у тому випадку, якщо вплив обмежується підвищеною увагою до нього менеджера ("хоторнський ефект ").Підхід з позиції людських ресурсі Підхід з позиції людських ресурсів є подальшим розвитком концепцій "економічної людини" і "людини соціальної". Відповідно до теорій "цілісної людини" кожен індивід — багатогранна особистість, якою рухають різноманітні фактори. Наприклад, Д. Макгрегор стверджує, що кожна людина хотіла б мати гарну роботу, а праця — такий же природний стан, як гра. Прихильники концепції людських ресурсів відстоювали ту точку зору, що попередні наукові підходи були спрямовані на маніпулювання поведінкою найманих робітників за допомогою використання економічних або соціальних винагород. Якщо менеджер відноситься до своїх підлеглих як до компетентних, які прагнуть до високих досягнень, він одержує могутній важіль підвищення продуктивності праці. Концепція людських ресурсів - фундамент сучасних підходів до мотивації працівників. Сучасні підходи Сучасні підходи до мотивації формувалися під впливом трьох основних теоретичних напрямів.До першого типу відносяться змістові теорії мотивації, що аналізують базові потреби людини. У них досліджуються потреби працюючих в організаціях людей; спираючись на них, менеджери одержують можливість глибше усвідомити нестатки підлеглих. Увага прихильників прецесійних теорій мотиваціїСконцентрована на вивченні розумових процесів, що впливають на поведінку людини, поясненні того, якими способами працівники прагнуть до винагороди. Нарешті, теорії підкріплення досліджують на навчанні працівників на прийнятних у процесі праці зразках поведінки
