Дотепна, Художньо Різноманітна, Багатогранна, Жива, та Яскрава, саме ці слова як найкраще можуть охарактеризувати творіння Гегеля

. В чому ж полягає завдання цієї незвичайної статті? У кожного своя думка на цей рахунок, але напевно що ніхто не стане заперечувати те, що в основі лежить одна з центральних ідей, а саме – Конкретність істини.  «Мислити абстрактно, тобто односторонніми визначеннями легше легкого, вся складність полягає в тому, щоб мислити конкретно» - Ця читата є фундаментом на якому будуються усі історії що були приведені як приклад примітивного та недалекоглядного мислення. Подібне мислення однобокими абстракціями, односторонніми визначеннями, а тому воно неминуче є суб'єктивним. Отже, показуючи кілька яскравих картинок з життя, Гегель тонко іронізує над подібною суб'єктивністю «абстрактного» мислення базарної торговки, і австрійського офіцера, та взагалі різних людей з натовпу, що споглядають страту вбивці.Люди,які навчились думати абстрактно, ще з малих початків починають відчувати сатиру чи гумор. Вбачаючи сатиру в чомусь люди вони прагнуть позмагатися за премію, яку дають за цю сатиру, з кимось, ніж знати самому і вважати себе найрозумнішим. На пояснення свої думки Гегель наводить декілька прикладів, на яких можна впевнитись , що справи проходять дійсно так. Першим прикладом є страта вбивці . Для всього народу він є вбивцею. І справді, якщо подивитись на це з логічно сторони то воно так і є . Він вбив людину, а отже він вбивця. Він вбив з певною метою. Він прагнув добитися до чогось і не планував відповідати за свої наслідки. Але життя – непередбачувана річ, обернулася проти його волі. Дивлячись на нього, деякі жінки, що не дивно для них, можуть помітити, що він є досить сильним, красивим, інтересним чоловіком. Можна сказати ідеалом чоловіка – і вони забуваються про те, що він все ж таки вбивця. Це обурює натовп оточуючих людей. Німецький філософ Георг Гегель найяскравіше показує абстрактне і просте мислення на прикладі слуги. Проста людина вважає слугу як людину, яка повинна виконувати лише накази хазяїна. І простий слуга вважає, що кращий хазяїн той, який має більший достаток. Це показує абстрактне мислення хазяїна і слуги. В другому випадку, якщо дивитися на слугу і хазяїна як на рівню. І це є правильно. Якщо хазяїн ставиться до своєї слуги як до свого друга значить він поважає його і цінує його “я”. Гегель наводить приклад на Аристотелеві і французькому хазяїнові. Аристотель ставився до слуги як до друга. І цей друг був повинен знати все, про що розпитувався філософ. У хазяїна-француза слуга міг висловлювати свої свої думки, а якщо хазяїнові що небудь було потрібно, то він впершу чергу просив це виконати для того аби слуга йому це зробив. Це все свідчить не про абстрактний хід думок.  Отже, звідси можна зробити висновок про те, що в кожної людини повинна бути своя думка. Ця думка повинна бути відстояна. Кожна людина зобов’язана розширювати свій кругозір. Це потрібно для того, що вона не думала абстрактно і для ефективнішого вирішення проблем. Для збагачення свого кругозору люди повинні прагнути до знань, до підкорення нових вершин, які були неосяжні до початку їх вивчення. Потрібно ставитися до людей так, як ти хочеш щоб вони ставилися до тебе. Не потрібно боятися робити перші кроки. Не потрібно взагалі боятися. Страх перешкоджає одержанню певного результату, до якого хтось йшов все життя. Отже, потрібно бути впевненим в собі, але і не зазнаватися.