Проблеми методу пізнання Бекона.

Основною філософською працею Ф. Бекона є «Новий Органон» ( 1620 ), в якій він з’ясував своє матеріалістичне розуміння природи і дав філософське обґрунтування свого індуктивного методу пізнання. В поглядах на природу Бекон притримувався вчень ранніх грецьких матеріалістів, для яких природа була ніким не створеною, вічною та нескінченною і мала єдині матеріальні начала. При цьому він віддавав перевагу такому матеріальному началу, як атом. На шляху пізнання природи є багато перешкод і хиб. Ці хиби Бекон називав «примарами» - нереальними передсудами людського життя, які стримують науковий прогрес . Таких примар у Бекона чотири види: примари роду, печери, майдану і театру. Критикою цих примар, які перешкоджають пізнанню людей, Бекон прагнув звільнити їх від хиб, догм і передсудів. Методом, здатним забезпечити істинне знання, без догм і передсудів, Бекон вважав послідовно проведену індукцію. Кожний предмет, за Беконом, має властивості, які виявляють себе у певній формі. Наприклад, численні явища мають таку властивість, як теплота. На органічному зв’язку властивостей та їх форм виявлення і ґрунтується розроблений Беконом його індуктивний метод пізнанняБекон не був і послідовним матеріалістом. Так, він вважав, що на шляху пізнання природи слід взяти за зразок «божественне творіння », «божественну мудрість і порядок», включав бога у предмет філософії. Однак, попри всі суперечності і непослідовність Бекона, саме він, як родоначальник емпіричного пізнання природи, відіграв винятково важливу роль у подальшому розвитку світової філософії.