Марсіліо Фічіно (1433–1499) - більшість дослідників вважає справжнім початківцем ренесансного платонізму. 7 листопада 1467 р. він відкрив флорентійську платонівську академію. Він також уперше переклав латинською мовою кодекс праць Платона. Його погляди коротко можна викласти такими положеннями:– Бог пронизує увесь світ як ієрархію форм буття (“не Бог – у речах, а усе у Богові”);
– у центрі світобудови перебуває душа, яка є єдиним внутрішнім зв’язком усіх речей та явищ світу; вона постає в єдності єдиного і множинного;– усе у Всесвіті відчуває взаємний потяг Любові, яка є найбільшою силою світу;
– людина вінчає собою усі сутності нижчого порядку і здатна керувати ними та собою;– проявом сутності людини постає прагнення до свободи та високе її цінування;– потенційно у своїх діях людина здатна зрівнятися з Богом;– усі релігії є лише проявом “всезагальної релігії” і кожна лише частково виражає одну єдину істину.
