Радикальним відгалуженням модернізму став аван гардизм. У першій третині XX ст. авангардистські тен денції заявили про себе у мистецтві Західної Європи, СІЛА, Росії, Латинської Америки, маючи в кожному регіоні свої специфічні національні особливості. Причи ною виникнення авангардизму були соціально-історич-' ні (Перша світова війна, російська революція 1917 p.), наукові (теорія відносності, розщеплення атомного ядра, нові засоби зв’язку і пересування), культурні, філософські та психологічні (теорії Ф. Ніцше, А. Берг- сона, К. Маркса, 3. Фройда, К.-Г. Юнга), естетичні (від мова від традиційного мистецтва) передумови. Авангардизм (франц. avant-gardisme, від avant-garde — передо вий загін) — тенденція в літературі, яка спрямована на карди нальне оновлення літературного процесу і послуговується пере оцінюванням, іронією, епатажем, висміюванням традиції, ігнору ванням вимог нормативної естетики. Якщо «помірний» модернізм критично переосмислю вав та оновлював деякі попередні традиції, то авангардизм Літературний стиль і стильові різновиди 289 перебував у рішучій опозиції до них. Йому властиве пра гнення до розриву з традицією, внаслідок чого виникали бунтарські настрої, що зумовлювали ескперименти, епа таж, зміни комунікативних функцій художнього слова, На першому плані в авангардистів — інтуїтивне сприйняття дійсності, вільний процес творчості, який межує з галюцинаціями, сновидіннями; сам автор оби рає роль блазня, юродивого чи єретика. Зародившись у формі різноманітних тенденцій на початку XX ст., авангардизм мав на меті «підірвати» традиційний плин літератури, запропонувати нові форми і змісти у моде люванні віртуальної дійсності. Його мистецтво незвич не, нетрадиційне, викличне, непідвладне стереотипно му сприйманню, тому видається дивним та неоднознач ним, неоднорідним. У своїх виявах упродовж XX ст. воно зазнало певних трансформацій та модифікацій, а найпомітніший слід у літературі залишили футуризм, дадаїзм, сюрреалізм, абстракціонізм та експресіонізм.
