АФІКС СЛОВОТВОРЧИЙ (афікс дериваційний, дериваційний афікс, словотворчий афікс) – афікс, додавання якого до твірної основи призводить до утворення похідного з новим лексичним значенням. Напр.: молоко – молоч-н-ий, рід – род-ин-а.
АФІКС ФОРМОТВОРЧИЙ (афікс граматичний, формотворчий афікс) – афікс, додавання якого до основи твірного слова призводить до зміни граматичної форми утвореного слова. Напр.: писати — писа-л-а (мин. час), робити — з-робити (докон. вид).
За М.Плющ: За функцією в слові афікси поділяються на словотворчі (деривативні) і граматичні (формотворчі і словозмінні).
Словотворчі афікси слугують для уточнення речового значення кореня. Цю роль можуть виконувати суфікси, префікси і постфікси.
Суфікс як словотворчий засіб відрізняється від інших морфем низкою ознак. Він чутливо реагує на вибір твірної основи і своє значення реалізує лише у зв'язку з кореневою морфемою. Так, суфікси -от(а), -їсть, -изн(а) можуть виражати значення узагальненої ознаки, властивості, абстрактного поняття в єдності з коренями прикметників, які позначають конкретні ознаки або властивості предметів: добр-от-а <—добр-ий, хоробр-ість < — хоробр-ий, крут-изн-а <— крутий.
Суфікс, приєднуючись до кореня твірної основи, уточнює чи видозмінює поняттєвий зміст похідного слова і водночас є показником (разом із закінченням) належності його до певної частини мови. Саме суфікс виявляє здатність переводити основу слова з одного розряду (частини мови) в інший. Наприклад: зима — зимувати (суфікс -ува перевів основу іменника до дієслів); списати — список (похідний від дієслова іменник утворено суфіксом -ок); мужній — мужньо (суфікс –о переводить основу прикметника до прислівників).
Префікс відрізняється від словотворчого суфікса тим, що він не впливає на морфологічне оформлення слова; приєднуючись не до кореня, а до цілого слова, префікс не може переводити основу з однієї частини мови в іншу. Наприклад: весна — провесна, давній — прадавній, ходити — заходити, звично — незвично.
Граматичні афікси слугують для творення форм того самого слова. Розрізняють формотворчі і словозмінні граматичні афікси.
Формотворчі афікси — суфікси і меншою мірою префікси — відрізняються від словотворчих (деривативних) тим, що беруть участь в актах формотворення, взаємодіючи з основою того самого слова, тоді як деривативні афікси в актах словотворення взаємодіють із твірною основою у похідних словах.
Основним типом граматичних афіксів в українській мові є флексія (закінчення) , що виражає відношення слова до інших слів у словосполученні і реченні. Закінчення завжди виступає в певній системі словозміни змінюваних частин мови. Відмінювання іменників, прикметників, числівників, займенників розрізняється системою закінчень, які виражають граматичні значення відмінка, роду і числа або лише відмінка (в кількісних числівниках). Дієслова мають складну систему дієвідмінювання за особами, родами і числами, основними показниками яких є особово-, родочислові флексії. Закінчення характеризується високим ступенем абстракції. Воно вільно приєднується до всіх слів певного типу відмінювання чи дієвідмінювання, утворюючи певну систему словоформ — іменників, прикметників, числівників, займенників, дієслів.
