Лекс.запозичення- це запозичення за якого з іноземної мови в рідну входить лексична одиниця повністю. Іншомовні слова засвоєнні укр. мовою поділяються на 2 групи:а)запозичення зі слов*янських мов;б)запоз.з не слов*янських мов.
До запозичень зі слов*янських мов належать 1)Старослов’янізми – слова, що прийшли зі старослов’янської мови й мають свої характерні ознаки:
1) сполучення -ра-,-ла-, -ре-, , -ле-, що відповідають східнослов’янським -оро-, -оло-, -ере-: враг (ворог)..
2) сполучення ра на початку слова: раб (робота);
3) звукосполучення жд на місці колишнього д: вождь – водій
4) початковий є, ю: юнак
5) префікси воз-, вос-, пре-, пред-, со-: возвеличити, соратник; компонент благо- в утвореннях типу благовісний та ін.
6) іменникові суфікси -знь, -тель, -ство, -чия: приязнь.
Лекс запоз з пол. Мови належать до найдавніших, що зумовлено тривалими контактами між двома мовами й народами за різних іст обставин крім того польська м. стала посередником для входження до укр. лексичного фонду великої кількості слів німецького і лексичного походженя.
Запозичення з чеських: табір,праця.. До найпізніших слов*янських нал. запозичення з рос.мови в українську ввійшли слова, що відображають різні поняття з галузі адміністративного, військового, економічного життя, з галузі політики, науки й техніки: чиновник, піхота, завод..
Є в українській мові запозичення з білоруської мови (дьоготь, бадьорий), з польської (ґудзик, стодола), з чеської (брама, влада), зі словацької (в основному на рівні говірок Закарпаття), менше з південнослов’янських мов.
У запозиченнях з неслов’янських мов виділяються передусім грецизми, латинізми, тюркізми, старогерманізми.
Серед грецизмів є засвоєні ще давньоруською мовою в дохристиянську добу внаслідок безпосередніх торговельно-економічних зв’язків Київської Русі з Грецією та її колоніями в Причорномор’ї й Надазов’ї:корабель, парус..
З пийняттям християнства на Русі з’являються слова на взірець: ангел, апостол, Біблія.
Пізніше засвоюється здебільшого писемним шляхом лексика на позначення понять з галузі науки, техніки, культури, мистецтва, спорту: граматика, логіка, філологія, театр, також грецькі морфеми (ізо-, агро-, мікро-, макро-, -філ, -фоб і под).
Латинські слова стали проникати в українську мову в X–XI ст., та основна маса приходить в XV—XVI ст., коли її викладали в школах. Ще більше посилився латинський уплив із захопленням українських земель Польщею, де латина була літературною мовою до XVII ст. У складі латинізмів виділяємо такі семант групи:1) сусп політ лексика2)юридична термінологія3)медицина4)технічна терм5) математична терм 6)мовознавча терм 7)освітня терм. Тож латинізми теж посідають значне місце в українській лексиці: алібі, агрегат, імперія, статут, коефіцієнт, калорія, дисципліна, аудиторія, абітурієнт, власні особові імена Валентина, Валерій.
Здавна запозичалися в нашу мову тюркізми.
До тюркізмів, засвоєння яких відбувалося в основному усним шляхом, належать аркан, аршин, байрак, гарбуз, товар, сарай, барабан, сазан, козак, балик, кабан, чабан, Саксагань, Самара, ярлик, борсук, табун, тапчан, Кагарлик, Токмак, Курган.
Старогерманізми з’явилися внаслідок зв’язків із германонорманськими племенами: витязь, князь, майстер, осел, власні імена Гліб, Ігор, Олег, Ольга, Оскольд.
Запозичення із західноєвропейських мов
Переважна більшість запозичень із німецької мови припадає на XVI–XVIII ст., чому сприяло переселення євреїв із Німеччини в Україну. Помітну роль у цьому відігравало також запровадження Магдебурзького права в українських містах. Потім посередником у запозиченні німецьких слів стала російська мова.
З німецької: варта, верстат, ґрунт.
Французькі слова проникають в українську мову, починаючи з XVIII ст. не тільки через польську, пізніше – російську мови, а й завдяки українським студентам, що вчилися або мандрувалив ті часи по всій Європі. А в другій половині XVIII–XIX ст. цьому сприяло поширення політичних ідей, мистецтва, культури, батьківщиною яких була Франція.
З французької: ансамбль, компанія, міністр.
Запозичення з англійської мови починаються в XIX ст. Особливо активний цей процес в XX ст. та і в наш час, коли англійська мова стала не тільки мовою міжнародного спілкування, а й основним засобом здобуття наукової та іншої інформації.
З англійської: мітинг, лідер, комп’ютер.
Запозичення з італійської мови беруть початок у XVII–XVIII ст. і стосуються переважно музики.
З італійської: акорд, алеґро, віолончель.
Незначна кількість запозичених з італійської мови слів, які належать до фінансово-економічної та архітектурно-будівничої лексики: брутто, нетто, валюта, каса, інкасатор, фірма; бароко, арка, цоколь, фонтан, мозаїка.
З інших західноєвропейських мов –
з голландської (бакен, кіль, лоцман, трап, трос),
з іспанської (карамель, москіти),
з португальської (каста кобра),
з норвезької (сага),
з ісландської (гейзер) тощо.
Тюркізми одна з найд груп запозичень засвоєння яких розпочалося ще в дописемний період(12-17 ст). Слова цього генет різновиду назив:1) предмети побуту і госп(чарка,казан)2)поняття військової справи(кайдани)3)осіб різних соц. груп(бурлака)4)фін.ек. поняття (базар)5)тварин,риб,птахів(судак)6) продуктів харч(ковбаса)7) одягу і взуття(каблук).
Калькування- запозичення слів або фраз шляхом буквального або по морфемного їх перекладу.(радіо-випромінювач рос радио-излучение).
Інтернаціоналізми- це слова, що наявні в багатьох мовах світу.Джерело інтернац. є грецька(бібліотека..)латинська(суфікс)арабська(алгебра), пізніші інтернаціоналізми з франц (політика), нім (арфа) англ. (радар).
