Аналіз укр.лексики з погляду походження передбачає насамперед з*ясування тих осн. шляхів формування, які зумовлюють її генетичний склад від першоджерел до сучасного функціонування. Словниковий склад укр. мови об*єднає дві генетично різнопланові групи лексичних одиниць: 1) споконвічно укр. слова.2) слова, запозичені з інших мов.
Споконвічна укр. лексика успадкована від 1) лексики інд-європ. походження . 2) лексики прас лов*янського пох. . Інд.європ.лексична спадщина становить важливий компонент у межах споконвічних укр. слів, серед яких виділяються кілька тематичних груп, які фактично сконцентровано навколо тріади(всесвіт-люд.-всесв.). Тематичні групи: 1) назви предметів і явищ навколишнього середовища.2) рослини та їхні частини.3) дикі і свійські тварини, риби , комахи, птахи.4)споріднені і родинні зв*язки.5) органи і частини людського тіла та організму тварин.6) житло його частини, знаряддя праці продуктів харчування, засобів пересування тощо.7)назви дій, станів і життєвих процесів.8) назви на позначення госп діяльності людини.9)назви якостей, кольорів.10)назви чисел.
Праслов*янський глотогенез має 2 ознаки:1) становлення граматичної(морф.і синт.сист.) 2) становлення власної лексичної сист, що ґрунтується на процесах словотворення, орієнтованих на форм. Назв різноманітної лекс.сем.природи- опредмечених дій і ознак власне дій і власне ознак, назви яких були мотивовані основами іншої частиномовної приналежності.
