В українській мові голосні ІоІ та ІеІ, що стоять у відкритому складі, чергуються з НІ в закритому складі: дому — дім, стола — стіл, речі —річ, осені — осінь, твого — твій, мужнього —муж ній, Києва — Київ. Чергування ІоІ та ІеІ з /// не становить абсолютно послідовно го, безвиняткового фонетичного процесу в сучасній українській літературній мові. Воно не відбувається:
1. У повноголосних сполуках І-оро-І, І-оло-І, І-ере-І, І-еле-І зі сталим наголосом (город, порох, мороз, сторож, солод, холод, берег, серед, очерет, через, шелест), але борід, черід, борін, сто рін, де функціонує рухомий наголос.
2. У родовому відмінку множини іменників середнього і жіно чого роду (значень, тверджень, звернень; істот, вод, будов, ос нов, установ, тополь, меж:, потреб, стель; імен, веретен, чудес)
. 3. У ряді слів книжного походження і похідних від них: закон, народ, словник, прапор, верховний, завод, основний, вирок.
4. У дієслівних формах 2-ї особи однини (хочеш, несеш, ідеш), у 2-й особі наказового способу (виходь, винось, заводь) і 3-й особі на -еться: хочеться, здається, прийдеться.
5. У суфіксах -ОЧК-, -ечк-, -оньк-, -еньк-, -енк-, -есеньк-: со нечко, гілочка, доленька, голубонька, Дорошенко, буйнесенько
. 6. У ряді прізвищ: Садовський, Березовський, Котляревсь кий, Писаревський, але: Вериківський, Крижанівсъкий, Голованів- ський.
7. У суфіксі -тель і префіксі воз-: учитель, вихователь, воз з'єднання, возвеличення.
8. У складних словах з морфемами -вод, -воз, -нос, -роб, -ход (діловод, водовоз, медонос, хлібороб, скороход), але: газопровід, перевіз, перехід, всюдихід, провід, виріб, захід.
9. У словах іншомовного походження: актор, азот, батон, бі лет, дипчом, диригент, жетон, кабінет, порт, поет, студент, талон, шофер. Проте в деяких давно запозичених словах — загаль них назвах і власних іменах — чергування відбувається: табір — табору, ґніт — īнота, дріт — дроту, якір — якоря, колір — кольо ру, папір — паперу; Сидір — Сидора, Федір — Федора, Ти- міш — Тимоша, але: Мирон, Харитон, Фрол, Артем, Євген, Семен.
Фонема /ї/, що утворилася з давніх ІоІ та ІеІ, іноді виступає у відкритому складі, що пояснюється аналогією до інших форм сло ва або до споріднених слів, наприклад: а) кінець, ремінець, кілок, візок, рівень, ніготь — за аналогією до непрямих відмінків, де чергування закономірне (кінця, ремінця, кіпка); б) кізонька, ніжень ка, гіронька — за аналогією до форм кізка, ніжка, гірка. Чергування ІоІ та ІеІ з НІ іноді виконує в мові семантичну функ цію, розрізняючи слова: голівка (дитини) — головка (капусти); схід — сход (збори); привід — привод (технічний термін). 63 Чергування ІоІ та ІеІ з НІ властиве лише українській мові. У жодній іншій слов'янській мові воно не має місця.
