До складу фонематичної системи укр. мови входить 6 голосних фонем-типів : а,о,у,и,і,е. характеристика голосних залежить від величини й форми резонатора, тобто ротової порожнини, що, у свою чергу, залежить від рухуй положення язика в ротовій порожнині (активного мовного органа). Враховуючи це, виділяють два осн. Принципи класифікації (аналізу) голосних фонем: за рухом язика в горизонтальному напрямі (ряди – передній, середній та задній) та за рухом язика у вертикальному напрямі, тобто за ступенем підняття язика (високий, середній та низький ступені підняття). Також аналізують голосні за участю губ, поділяючи їх на лабіалізовані (о,у) та не лабіалізовані (і,е,и,а,).
Фонема і, - голосна фонема, переднього ряду, високого ступеня підняття, нелабіалізована. В наголошеній або в сильній позиції (дід). У ненаголошеній позиції, у кінцевих складах такту, на початку слова та перед і, вимовляється варіант і з наближенням до и (синій).
Фонема е, - це голосна переднього ряду, середнього ступеня підняття, не лабіалізована. Варіанти: наголошений е нічим не відрізняється він ненаголошеного и (несе, неси). Між м’якими приголосними ненаголошений звук е максимально звужується і вимовляється як е з наближенням до і (заєць, дивується).
Фонема и, - голосна переднього ряду, високого ступеня підняття, не лабіалізована. Звукові варіанти: перед складом з наголошеним е вимовляється як е з наближенням до и (мине, миленько). Перед іншим голосним вимовляються и з наближенням до е (минають, миліше).
Фонема а, - це голосна фонема заднього ряду, низького ступеня підняття, не лабіалізована.
Фонема о, - голосна фонема заднього ряду, середнього ступеня підняття, лабіалізована. Варіанти: а) коли о стоїть поряз із мяким приголосним, то вона вимовляється як дещо вища і передніша (льон); б) коли в наступному складі маємо наголошений у, то звук вимовляється у варіанті о з наближенням до у (голубка, кожух). Такий же варіант маємо і перед складом з наголошеним і (тобі, собі).
Фонема у, - це голосна заднього ряду, високого ступеня підняття, лабіалізована. У мовному потоці голосні зазнають певних змін залежно від таких факторів: наголошування, сусідство приголосних звуків (м’яких, твердих, губних, шиплячих тощо ), вимовляння на початку або в кінці речення тощо. Найбільшого впливу сусідніх приголосних зазнає звук а, потім голосні високого підняття. У певних позиціях голосні звуки і,у, в укр..мові, якщо вони стоять не під наголосом, після голосних стають нескладовими. Нескладові голосні становлять собою своєрідні дифтонги. Ці звуки мають особливості і голосних і приголосних.
Фонематична система сучасної української мови налічує 6 голосних фонем: /а/, /о/,
/у/, /е/, /и/, /і/. У наголошеній сильній позиції ці фонеми реалізуються у звуках [а], [о],
[у], [е], [и], [і], які є головними виявами відповідних фонем: н[а]ш, с[ó]нце, ч[у]до,
в[е]жа, м[ú]сочка, п[і]р’я.
У ненаголошеній слабкій позиції голосні фонеми виступають у своїх варіантах, за
винятком /а/, /у/, які в будь-якій позиції реалізуються у своєму головному вияві:
м[а]шúн[а], к[у]рóрт, ч[у]мáк
Фонема /о/ у слабкій позиції може реалізуватися у звукові [о
у
], якщо у наступному
наголошеному складі вимовляються [у] або [і]:
к[оу]жух, т[оу]бі, ст[оу]ліття
Фонема /і/ на початку слова у наголошеній позиції, у ненаголошеній позиції перед /j/
вимовляється з наближенням до [и], тобто [іи
]: [іи]ноді, [іи]нколи, сúн[іи]й.
Фонема /е/ у ненаголошеній позиції реалізуєься у звуках:
1)[еи], якщо наступний склад містить голосні [а, о, е]: с[еи]стра, в[еи]сло, в[еи]де;
2)[ие], якщо у наступному наголошеному складі вимовляються [у], [и], [і], або після /е/ виступає пом’якшений приголосний: в[ие]дмідь, в[ие]ду, ж[ие]ни, півд[ие]нь;
3)[еі] або [иі] між м’якими приголосними: за[jеі]ць, або за[jиі]ць.
Фонема /и/ у слабкій позиції реалізується у таких варіантах:
1)[еи], якщо наступний склад містить голосні [е], [а]: с[еи]лач, к[еи]селик;
2)[ие], якщо наступний склад містить голосні [о], [і], [у], [и]: с[ие]рок, с[ие]рітка, з[ие]муючий, с[ие]нúця.
Звукові поля голосних фонем:
/а/→[а] /е/→[е], [еи], [ие], [еі
]
/у/→[у] /и/→[и], [ие], [еи]
/о/→[о], [оу] /і/→[і], [іи]
Звуки [оу], [еи], [ие], [іе], [іи] є позиційними алофонами (варіантами) голосних
фонем.
