Фонетика – 1) звукова будова мови; 2) розділ мовознавства, в якому вивчається звуковий склад мови, звукові засоби та їх зумовленість фонетичних змін.
Залежно від завдань дослідження фонетика поділяється на:
- описову, завдання якої полягає у встановленні звукової системи мови на певному етапі її розвитку і функціонування;
- історичну – завдання її полягає у вивченні формування звукової системи протягом ряду періодів розвитку укр. мови, з’ясовує причини виникнення або занепаду звуків, еволюцію звукових явищ на шляху до становлення фонетичної системи укр. мови;
- загальна фонетика – завдання її у вивченні спільних фонетичних явищ у різних мовах світу;
- експериментальна фонетика – завдання полягає у дослідженні фонетичного матеріалу за допомогою спеціальних інструментів, приладів.
Галузями фонетики є:
- фоносемантика
- психофонетика
- когнітивна фонетика
- артикуляційна фонетика
- акустична
- перцептивна фонетика
Предметом вивченняв курсі СУЛМ виступає описова фонетика.
Три аспекти вивчення звуків мови (звуки мови одночасно можна розглядати як фізичні, фізіологічні і лінгвістичні явища)
- фізичний аспект – це звучання звука, його акустика
- фізіологічний – творення його мовленнєвим апаратом
- лінгвістичний – його функції в мові.
