Для дієслівної системи старослов'янської мови були характерними переважно одні й ті самі граматичні категорії, які функціонують у системі дієслів сучасної української літературної мови, хоча засоби вираження їх та сукупність форм значно відрізняються.Усі дієслівні форми поділяються на дві групи: особові та неособові. Особові характеризуються наявністю системи дієвідмінювання і мають граматичні категорії особи, числа, способу, часу, стану. Неособові об'єднують: а) відмінювані форми — дієприкметник (відмінюється за відмінками подібно до прикметника, має граматичні
категорії роду і числа, сполучаючи їх з дієслівними категоріями часу і стану); б) невідмінювані форми — інфінітив,супін, дієприслівник.
ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ
Особа: 1, 2, 3. Зміна дієслів за особами та числами — дієвідмінювання є найхарактернішою особливістю дієслів, якою вони відрізняються від іменних частин мови із системою відмінювання.
Число. Подібно до системи імен виділялося три числових форми: однина, множина, двоїна, проте ця категорія не була самостійною для дієслова, а залежала від того слова, з яким дієслово поєднувалося в реченні.
Час. Система часових форм значно відрізнялася від сучасної і об'єднувала у своїй парадигмі форми теперішнього, 4— 5 форм майбутнього та 4 форми минулого часу. Ця категорія може характеризувати час протікання дії/ стану по відношенню до моменту мовлення (абсолютні часові форми) або до
якогось іншого моменту, який береться як вихідний (відносні часові форми). Значення часу виражалося спеціальними формотворчими суфіксами і закінченнями або аналітично — за допомогою допоміжних дієслів.
Стан. Характеризує відношення між суб'єктом і об'єктом у процесі дії чи стану. Ця категорія оформляється синтаксично — сполученням дієслів і керованих слів, а також спеціальними афіксами. У старослов'янській мові функціонували дієслівні форми активного, пасивного та зворотно-середнього стану. Характерним показником зворотно-середнього стану було вживання у постпозиції до дієслова зворотного займенника сєбє у формі знахідного відмінка — с юс малий .
Спосіб. Ця граматична категорія об'єднувала форми дійсного, умовного та наказового (бажального) способів
