Числівник 1(jєдинъ) відмінювався за зразком займенників тъ, та, то, маючи лише форми однини, точніше, вживаючись лише із іменниками у формі однини.
Дъва маэ значення двоїни, тому відміюнався лише в двоїні за зразком займенників тъ, та, то, маючи родові розрізнення лише в назві Н.В.
Числівники 3,4 за своїм походженням є іменними формами множини і відмінювалися лише у множині. 3 – за хразком іменників на *-і(к) основ; 4 – за зразком консонантних основ.
Числівники 5,6,7,8,9 за походженням були іменниками жіночого роду однини *-і(к) основ, за зразком яких відмінювалися, не маючи родових розрізнень.
Числівник 10 за походженням був іменником і супроводжувався у реченні іменником у формі родового відмінка множини. Спочатку змінювався за зразком консонантних основ, але згодом почав запозичувати закінчення ж.р.
Числівник 100 за походженням був іменником середнього роду *-о(к)основ, тому і відмінювався за їх зразком.
Числівник 1000 змінювався за типом іменників жіночого роду *-ja основ.
Відмінювання складених безсполучникових числівників мало свої особливості, бо у числівниках 11-19, 50-90 , 500-900 змінювалася лише перша складова частина.
При відмінюванні числівників, які були поєднані способом узгодження(20,30,40,200,300,400), змінювалися обидві частини.
При відмінюванні складених безсполучникових порядкових числівників змінювалася лише перша частина; у складених сполучникових відмінювался кожна складова частина.
Дробові числівники відмінювалися за іменниковим типом.
