Числівники старослов'янської мови як особливий морфологічний клас слів перебували у стані формування, хоча складали окрему групу лічильних одиниць. Виділення числівників відбувалося шляхом поступового розвитку лічильних слів від конкретного до абстрактного значення. На час створення писемності слов'яни вже мали абстрактне значення числа, але лічильні слова ще не сформувалися в самостійну частину мови і за граматичними показниками були тісно пов'язані з
іменниками та прикметниками, за зразком яких відмінювалися. Це дає підстави багатьом дослідникам не виділяти числівник як специфічний клас слів, а розглядати його серед тих частин мови, з якими він має однакові формальні показники.
За значенням числівники поділяються на кількісні, порядкові, збірні, дробові; за морфологічною будовою — на прості, складні, складені.
Спеціальних слів на позначення чисел у старослов'янській мові було всього 12: це числа 1 — 10, 100, 1000; решта чисел позначалася комбінаціями цих слів. Для позначення 10 000 вживалися також імена тьма і нєсв ять да.
Таблиця числівників старослов'янської мови
№ Кількісні Порядкові
1 jєдинъ, jєдьнъ, -о, -а прьвъ, -а, -о
2 дъва(чол.), дъв ять(ж. с.) въторъ, -а,-о
3 триjє(ч), три(ж, с) трєтии(-тьи), -иja,-ujє
4 чєтырє(ч) , -ри(ж, с) чєтврьть, -а,-о
5 п юс малий ть п юс малий тъ, -а,-о
6 шєсть шєсть, -а,-о
7 сєдмь сєдмъ, -а,-о
8 осмь осмъ, -а,-о
9 дєв юс малий ть дєв юс малий тъ, -а,-о
10 дєс юс малий ть дєс юс малий тъ, -а,-о
11 jєдинъ(-а,-о) прьвъ на дєс юс малий тє
на дєс юс малий тє jєдинона дєс юс малий ть
20 дъва(ять) дъвадєс юс малий ть
на дєс юс малий ти
100 съто сътьнъ
1000 тыс юс малий шта тыс юс малий штынъ
10 000 тьма
