Ця відміна була малопродуктивною в старослов'янській мові і об'єднувала невелику групу іменників жіночого роду, що у називному відмінку мали закінчення -ы, яке у непрямих відмінках чергувалося з суфіксом -ъв. Це такі іменники, як брады (сокира), бры (брова), боукы, жрьны, кры, локы(калюжа), любы, неплоды, свєкры, смокы, тыкы, црькы, ѩтры. Зауваження до відмінкових закінчень:
1. Особливістю відмінювання цих іменників була аналогія в однині з відмінковою парадигмою іменників консонантних основ, а у множині та двоїні помітний вплив закінчень іменників -*а основ (типу вода ). Один іменник кры у множині змінювався подібно до іменників -*ї основ (типу кость ), відрізняючись від них лише формою родового відм.
2. у Супрасльському рукописі зустрічається форма називного відм. одн. смокьви замість закономірної форми СмОКЬІ.
3. у родовому одн. разом з нормативним закінченням -є зустрічаються форми на -и: цръкъві (Асс. єв.); кръви (Остр. єв.): СМОКъВИ (Супр.).
