1)Rj lj nj Передньоязикові сонорні r l n під впливом j спочатку помякшувалися і зміщували свою артикуляцію до середньоязикового, потім повністю асимілювали j, перетворившись на довгі мякі. Пізніше довгота приголосних втрачається і приголосні залишаються помякшеними.
2)Bj pj mj vj Сполучення "губний ]" змінювалося особливим шляхом. Пом'якшившись, губний асимілює і, перетворюючись на довгий м'який. Втрата довготи супроводжується розвитком супровідного палатального призвука [/'], який згодом перетворюється в самостійний звук:
bj>b']>b'>Ь1' *bjudo > блюдо;
рj>р'І>р'>рl *рjujQ > ПЛЮJюс великий.
Цей процес, проте, мав певні обмеження:
а) сполучення "префіксальний *b –j на початку кореня" у жодній із слов'янських мов не розвинуло епентетичного [l']
б) на стику морфем "губний + суфіксальний j" у пізній праслов'янській мові фонетичний процес проходив по-різному: так, у східнослов'янських та південнослов'янських мовах розвивається звук [/'], а в західнослов'янських —
не розвивається
3)Свистячі z,s в результаті взаємної асиміляції з наступним перетворювалися на довгі м»які приг, які при втраті довготи розвивали супровідний шиплячий призвук, що поступово витісняє свистячий елемент і стає основним звуком.
zj>z’j>z->zz >z( коротке) сп.сл *lizjQ>liz(k)Q; стр.сл ЛИЗАТИ-ЛИЖОН( юс великий)
sj>s’j>s->ss >s(корот) сп-сл.*nosjQ>nosQ; ст.-сл. НОСИТИ-НОША
4)g k ch Зміна задньоязикових приголосних перед j мала аналогічний характер з першою перех.палат., тому частина дослідників ці процеси ототожнює. При втраті довготи м»якими задньоязиковими розвивався шиплячий призвук, який ставав основним, замінивши собою задньоязиковий
Gj>g’j>g->gZ>z (корот) сп-сл *lъgja-ст-сл ЛЪЖА
Kj>k’j>k->kC>c (корот) сп-сл *sekja-ст-сл С(ЯТЬ),ЧА
Chj>ch’j>ch->chS>s (корот) сп-сл *suchia ст.-сл СОУША
5)skj stj zgj zdj У сполученнях з j зазнавали змін не лише окремі приголосні, а цілі групи приголосних.
6) Зміни d, t у спол з j
Зміни сполучень dj, tj мала свої особливості в тому, що втрата довготи м»якими приг.після асиміляції проходила значно довше і припала на час розпаду спільнослов.мовної єдності.Результатом цього стали різні рефлекси цих сполучень у різних слов.мовах
