Старослов’янська мова - це перша літературна мова слов *ян. Ця мова була створена Кирилом і Мефодієм на основі давнього македонського діалекту давнболг мови у другій пловині 9 ст, і збережена у писемних пам'ятках 10 -11 ст .Кирило і Мефодій тісно пов ’язані з старослов.мовою, вони були видатн.філософами свого часу, які створили слов ’янську азбуку і разом з учнями і послідовниками переклали богослужбові книги з грецької. Оригінали перекладів не збереглися, а відомі у пізніших списках. Ця мова перша писемно зафіксована як слов ’янська літературна мова. До цього часу сло ’яни писемності не мали. Ця мова -мова перекладів Святого Письма, Богослужбових текстів : Євангелія, Псалтир, Апостол. Це бува нова для Європи книжно - літературна мова. Функціонувала з 60 -тих років 9 ст до 11 ст. Нині це мертва мова. Нею не створюються тексти і ніхто не спілкується. Створена вона як сакральна мова для потреби християнської церкви, поширюється, як єдина книжно -писемна мова на території, де жили західні, південні, східні слов ’яни, під впливом живої народної мови слов ’ян, поступово збагачувалася місцевими мовними особливостями. Після 11 ст була представлена різними варіантами, або редакціями.
