1) Умови написання: Період, в який входив поет в літературу, був похмурим часом реакції 30-х рр. після поразки декабристів.
Неприйняття дійсності, почуття самотності і безвиході особистості були формою заперечення самодержавства кріпосницького ладу. Таким чином, песимізм Метлинського з’являється не від втечі від життя, а, навпаки, від зіткнення їхнього гуманістичного ідеалу з жорстокою дійсністю.
2)Мотив: В основу цієї балади покладено народний переказ – усну оповідь про життєві факти, явища, драматичні ситуації, пов’язані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого. На цьому наголошує і сам автор у рядках:
Випитував я декого з старих,
Котрі ще ляха й унію видали,
Як діялося, що колись було…
А що, миряни, слухати б бажали?
Казав мені один чернець... Художність цієї балади, як і багатьох інших поезій Метлинського, походить від поетизації степу, козацького роздолля, коханої старовини. Лірик надавав постбайронічній “світовій тузі” національних рис
,вже на початку “Підземної церкви” відчувається туга автора за славним минулим, ностальгія за славними давніми часами
Пафос: Трагічний (драматичний)?
3)Жанр твору: балада ,адже твір відповідає таким ознакам жанру: Фантастика • Героїчні або нереальні образи • Колоритність малюнка • Емоційна наснага • Ліричність • Героїка
А.Метлинський в баладі “Підземна церква” освоював, трансформуючи їх певним чином, мотиви цвинтарної поезії. Хоча загалом балади поета тяжіють до реалістичності зображення (“Глен"), багатьом з них притаманні фантастичні компоненти
4) Композиція: строфоїд,
5) Система віршування:
Схема римування: абаб перехресне римування
