Мотив: зображення прагнення ліричного героя віднайти своє місце в життєвому вирі через власну невизначеність, бідність, сирітство.
Пафос: драматичний, адже у творі описується страхи і страждання героя, складності суспільного та особистого життя.
Жанр: ліричне страждання.
Вид композиції: строфічний вірш написаний катреном.
Ритміка: чотиристопний амфібрахій?
Система віршування: силаботонічна
Римування: паралельне
Рима: чоловіча
Тропи:
Риторичні запитання: «Чому я не сокіл, чому не літаю, / Чому мені, Боже, ти крилець не дав?», «Хіба ж хто кохає нерідних дітей».
Риторичні оклики: «Я б змелю покинув і в небо злітав!», «І думка далеко, високо літа!..», «І в хмарах навіки од світа втонув!».
Епітети: «ясний світ», «далекеє небо».
Метафори: «втопити горе», «втонути в хмарах од освіта».
Повтори: «чужий…», «чому…».