Передумови виникнення: Написаний твір у дусі народної пісні з усіма її жанровими ознаками, покладений на музику.
Мотив: відтворення страждань ліричного героя, яке поглиблюється співом солов’я
Пафос: ліричний
Жанр: інтимна лірика
Вид композиції: Астрофічний вірш
Ритміка: чотиристопний хорей
Система віршування: силаботонічна
Римування: перехресне
Тропи:
Звертання: «не щебечи, соловейку», «ти, щасливий, спарувався».
Повтори: «не щебечи…», «сонце зійде», «не щебечи, соловейку», «малюсенький».
Зменшувально-пестливі форми: «близенько», «малюсеньких», «раненько», «соловейку».
Порівняння: «затьохкаєш, свиснеш, наче заграєш».
Метафора: «серце б’ється», «щебет… душу роздирає», «серденько замре», «лунь піде», «зійде сонце», «пісня душу роздирає», «б’ється серце», «дух завмирає», «пугач стогне». Епітет: «темна ніч», «пісня чорна», «лиха година».
