пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

5. Роль редактора в удосконаленні тексту при переведенні Києво-Печерського патерика (редакції ХІІ-ХХ ст.)

 

Отже, 1460 р. на замовлення митрополичого намісника Акакія і за наказом крилошанина Касіяна в Києво-Печерському монастирі виникає принципово нова версія Патерика. Першим її виділив як окрему редакцію й описав Макарій (Булгаков), котрий запропонував назвати цю редакцію Акакіївською за іменем замовника. «В Акакіївській редакції, - вказує він, - ...Києво-Печерський патерик з’являється вперше як одне певне ціле, як збірка, відмінна від усіх інших, що носять назву Печерського патерика, має початок і кінець, являє навіть деякий, хоч більш зовнішній, зв’язок між статтями»[15]. Доречність виділення редакції 1460 р. визнав і О. М. Кубарєв, який тільки не погодився з запропонованою Макарієм (Булгаковим) назвою й увів свою, що закріпилося в науковому вжитку: Перша Касіянівська редакція[16].

Принципова новизна цієї редакції виявляється вже в її композиції. Основною структурною одиницею в ній є сюжетно автономна частина, тематично пов’язана із загальним контекстом і названа за аналогією з популярним жанром учительно-ораторської прози «словом». Виділяються всього 35 слів; деякі з них являють собою різною мірою трансформовані літописні статті (слова 7, 9, 34, 35); як окремі слова введено до редакції житіє Феодосія Печерського (слово 8) та «Похвалу Феодосієві Печерському» (слово 11). Твори Симона й Полікарпа розбито на окремі патерикові новели, розміщені поряд.

Частини впорядковано за хронологічним принципом. Спочатку йдуть розповіді про створення Печерської церкви (слова 1-6) і заснування монастиря (слово 7), потім – про Феодосія Печерського (слова 8-11), далі вміщено Симонове (слова 12-21) та Полікарпове (слова 22-33) послання, наприкінці ж – слова про перших чорноризців печерських (слово 34) і про Ісаакія Печерника (слово 35), замітки про постриг Миколи Святоші, вписання Феодосієвого імені до синодика, видіння та смерть єпископа новгородського Нифонта, смерть архімандрита Полікарпа й поставлення його наступника.

Деякі з частин відсутні в попередніх редакціях. Це – прикінцеві замітки, які ще не адаптувалися цілком у патериковому контексті, а також слово про перенесення мощей Феодосія Печерського (слово 9), яке має історико-документальний характер. Чи не найпомітнішою тенденцією в Першій Касіянівській редакції виступає прагнення посилити історичну достовірність викладу, пов’язати патерикові сюжети з ходом вітчизняної історії, О. О. Шахматов обумовлює цю тенденцію використанням упорядниками так званого Печерського літопису, згодом втраченого. Може, цього літопису й не існувало – гіпотеза є гіпотеза, - але безперечним доказом звернення укладача Першої Касіянівськоїі редакції Патерика до літописного матеріалу е наявність аналогічних сюжетів у Іпатіївському літописному зведенні.

Упорядкування Арсеніївської редакції Патерика, до якої, зокрема, належить найдавніший, так званий Берсеньєвський список пам’ятки 1406 р. (с. 137-219), пов’язують з діяльністю свт. Арсенія – єпископа Тверського (помер 2 березня 1410 р.), вихідця з Києво-Печерського монастиря. Житіє свт. Арсенія, написане наприкінці XV ст. монахом Феодосієм, визнає його вихідцем із Твері, із місцевої аристократичної багатої родини. Після смерті батьків Арсеній звільнив слуг, роздав майно й прийняв чернечий послух у Києві. Митрополит Кипріян, цінуючи високі моральні та інтелектуальні якості Арсенія, поставив його архидияконом і призначив своїм писарем. Під час переїзду 1390 р. до Москви митрополит Кипріян забрав із собою і Арсенія. Хоча митрополичий писар просив не призначати його на вищі церковні посади, на прохання тверського князя Михайла Олександровича (1339-1399) та городян після зняття й ув’язнення тамтешнього єпископа Євфимія 15 серпня 1390 р. Арсеній був рукоположений у єпископи для Твері.

арсеніївська редакція Патерика з’являється в ході еволюції жанрово-стильової системи, котра набуває виразних ознак орнаментального стилю, властивого для Пізнього Середньовіччя. Відповідно виникає й необхідність принципових змін у структурі твору. Серед тих, які насамперед привертають увагу, - поява нових частин (служба й похвала Феодосієві Печерському), зміна порядку викладу, трансформація тексту (виключення окремих елементів послань). Інакше кажучи, функціонування в новому контексті визначає адаптацію щодо нього й самого Патерика як системи, відмову від старих структурних принципів і пошук нових. Втрата динамічної рівноваги між двома системами спричиняється до вироблення нових стосунків між ними.


05.06.2017; 13:44
хиты: 120
рейтинг:0
Профессии и Прикладные науки
журналистика; сми
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь