Пізнання людиною світу, формування пізнавальних образів починається з чуттєвого контакту із зовнішнім світом, з чуттєвого відображення, з «живого споглядання».
Під «живим спогляданням», «чуттєво – сенситивним відображенням» розуміють чуттєве відображення дійсності в таких формах, як відчуття, сприймання, уявлення.
Відчуття - це відображення окремих властивостей предметів та явищ внаслідок їхнього безпосереднього їх впливу на органи чуття людини. Відчуття не дає цілісну характеристику дійсності, а лише пізнає окремі властивості, сторони об’єктів. Однак відчуття мають ряд недоліків: мають межі, тобто далеко не все ми можемо бачити, відчувати; для них характерна мінливість, нестійкі, відносні. Відчуття не дають суттєвої відмінності між суттєвим і несуттєвим.
Сприймання – це цілісне відображення предметів і явищ дійсності в свідомості людини. Сприйняття має активний характер, воно відображає в єдності із всебічними характеристиками об’єкта також і все багатогранне життя суб’єкта: його світоглядні установки, минулий досвід, інтереси, прагнення, надії. Більш високою формою чуттєвого пізнання є уявлення.
Уявлення – чуттєвий образ, який формується на основі минулого досвіду. Уявлення – це узагальнений образ реальності. Уявлення включає образи пам’яті і образи уяви. Останні утворюють картину майбутнього. Чуттєве відображення є джерелом будь – якого знання про дійсність.
Об’єктом чуттєвого пізнання є окремі властивості, результатом пізнання є формування образу реальності.
Вищим етапом пізнання в порівнянні з чуттєвим є раціональне пізнання. Формами раціонального пізнання є поняття, судження, умовиводи.
Поняття – це форма раціонального пізнання, в якій відображається сутність об’єкта і дається його всебічне пояснення. Поняття як знання сутності, знання про загальне і закономірне формується врешті-решт на основі практики. Зміни понять є результатом зміни наших знань про дійсність або самої дійсності, що відображається в поняттях. Поняття ще називають слова, що фіксують суттєві характеристики як класу, так і окремих предметів.
Судження – це форма раціонального пізнання, в якій розкриваються зв’язки і відношення між предметами, явищами і процесами . Це є речення, які зв’язують між собою поняття, які розкривають реальність. Судження розкривають сутність поняття.
Умовиводи – це форма раціонального пізнання при якій на основі двох суджень утворюється третє. Є індуктивне і дедуктивне мислення. Об’єктом пізнання є зв’язки, функції та відношення речей. Результатом раціонального пізнання є створення понять, учень, теорій, концепцій.
57.
