свідомість - найвища, притаманна тільки людям і пов`язана з мовою функція мозку, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, в попередній уявній побудові дій і передбаченні їх результатів, в розумному регулюванні і самоконтролю поведінки людини. Вона не тільки відображає, а й творить світ на основі практичної діяльності.
Сутність свідомості багатоаспектна, її онтологічний аспект полягає в тому, що свідомість похідна від матерії як за джерелом, так і за способами і формами функціонування. Гносеологічний аспект - у тому, що свідомість є вищою формою відображення, суб'єктивним образом об'єктивного світу. Природничо-науковий аспект - у тому, що свідомість є властивістю головного мозку людини.
Питання про походження свідомості - це питання про те, як у процесі переходу від неживої матерії до живої і від неї до мислячої пасивне відображення перетворилося на активне, вибіркове, і як на засадах останнього розвинулася здатність мислити.
Свідомість має надзвичайно складну структуру. Фахівці не мають відносно неї одностайної думки. Таке явище, як свідомість, взагалі вирізняється складністю, важкодоступністю наукового вивчення.
Можна виділити такі рівні свідомості та їх елементи.
1. Базовим і найбільш давнім рівнем свідомості є чуттєво-афективний пласт, до якого належать:
(- відчуття, сприйняття,уявлення)
2. Ціннісно-вольовий рівень, до якого належать:
- воля - здатність людини ставити перед собою мету і мобілізовувати себе для її досягнення;
- емоції - ціннісно-забарвлені реакції людини на зовнішній вплив. Сюди можна віднести мотиви, інтереси, потреби особи в єдності зі здатностями у досягненні мети.
3. Абстрактно-логічне мислення. Це найважливіший пласт свідомості, який виступає в таких формах:
- поняття - відображення в мисленні загальних, найбільш суттєвих ознак предметів, явищ об'єктивної дійсності, їх внутрішніх, вирішальних зв'язків і законів;
- судження - форма думки, в якій відображаєте ! ся наявність чи відсутність у предметів і явищ яких-небудь ознак і зв'язків;
- умовивід - форма мислення, коли з одного чи кількох суджень виводиться нове судження, в якому міститься нове знання про предмети та явища;
- різні логічні операції.
4. Необхідним компонентом свідомості можна вважати самосвідомість і рефлексію:
- самосвідомість - це виділення себе, ставлення до себе, оцінювання своїх можливостей, які є необхідною складовою будь-якої свідомості;
- рефлексія - це така форма свідомості, коли ті чи інші явища свідомості стають предметом спеціальної аналітичної діяльності суб'єкта.
Також існує індивідуальна та суспільна свідомість.
Індивідуальна свідомість є відображенням у голові людини окремих сторін, рис та зв'язків зовнішнього світу, а також сукупність її почуттів, настроїв та поглядів на світ.
Суспільна свідомість є сукупністю почуттів, настроїв, різноманітних поглядів, ідей та теорій, які відображають ті чи інші сторони суспільного життя.
Основними функціями свідомості є: інформаційна – забезпечує людину інформацією про стан та процеси дійсності; пізнавальну – отримання знань у вигляді предметних характеристик дійсності; цілепокладання – формує образ результату діяльності; організаційно-вольова – зосереджує духовні та фізичні сили у напрямку досягнення мети; контрольно-регулятивна – здійснює свідоме спостереження за діями людини та їх коригування.
Дійові можливості свідомості виявляються в її функціях, єдність яких забезпечує людині особливий спосіб буття.
54.
