Загальна характеристика філософії Середньовіччя: етапи розвитку, коло проблем, представники.

У своєму розвитку філософія Середньовіччя пройшла такі етапи:

1) апологетика (1-II ст. н.е.);

2.патристика (II-VIII ст. н.е.);

3) схоластика (VIII-XV ст.).

4) містика ( ХY-XV1 ст. н.е.);

•Проблематика філософії Середньовіччя:

•1) пізнання Бога та доказування його існування;

•2) проблема «трійці»;

•3)проблема теодицеї (виправдування Бога);

•4) проблема істини (відображення об’єкта у свідомості; істину дає Бог і природа);

•5) проблема сенсу життя;

•6) проблема держави.

•Середньовічна філософія

Існувала переважно як теоцентричний світогляд, тобто теоретична проблематика концентрувалася навколо поняття - міфологеми Бога, а любов до мудрості реалізувалася як течія богословської думки.

2.Питання про походження світу вирішується у дусі біблейського креаціонізму (від лат. creare - творити): світ створено з нічого, за одним лише вільним волевиявленням Бога.

•У філософії Середньовіччя виділяються два напрямки щодо проблеми, що реально існує – поняття чи окремі предмети:

1) реалізм (Августин, Ф. Аквінський);

2) номіналізм (Абеляр, Росцеллін).

Реалізм продовжує «лінію Платона» і, як правило, зливається з церковною ортодоксією - реально існують поняття.

Номіналізм (від лат. nomina - ім'я) проводить у середньовічній схоластиці «лінію Демокріта»,відроджує орієнтацію на світ одиничних об'єктів Аристотеля.

Термін «номіналізм» походить від латинського слова «nomen», що означає «ім'я», «назва». На противагу середньовічному реалізмові, номіналісти вважали, що реально існують лише поодинокі індивідуальні речі, а загальні поняття (так звані, універсалії) — лише назви, знаки або імена, породжені людським мисленням. Основними представниками цього напряму були: Росцелін, Вільям Оккам.

Крайні номіналісти, до яких належав Росцелін /XI -XII ст./, обґрунтовували думку про те, що загальні поняття — це тільки звуки людського голосу; реально існує лише одиничне, а загальне — тільки ілюзія, яка може існувати лише в людському розумі.