Основоположник буддизму - Будда (563 - 483 рр. до н.е.).
Основні ідеї буддизму:
•1) життя - це страждання;
•2) джерелом страждання є бажання людей;
•3) необхідно прагнути до Нірвани (угасання всіх бажань);
•4) до Нірвани веде восьмирічний шлях.
Буддизм розробив п’ять заповідей буддиста, яких буддист має дотримуватися, а саме:
•1) не брати чужого;
•2) не вживати алкогольних напоїв;
•3) не вступати у заборонені інтимні зв’язки (наприклад, із заміжніми
•тощо);
•4) не висловлювати неправдивих речей;
•5) не шкодити живому.
•
Для онтології та антропології буддизму характерною є теорія залежного походження, карми, змінності та неіснування душі.
•Теорія залежного походження вказує на те, що не має значення, чи має світ початок та кінець в часі та просторі або не має. Важливо те, що всередині світу усе залежить одне від одного, усе причинно-обумовлено, ніщо не відбувається випадково.
•Теорія карми передбачає тлумачення карми брахманізмом як закону причинності.
•Теорія змінності свідчить про те, що ніяка річ не існує більше одного неподільного моменту часу, тобто в кожному моменті річ вже інша.
•Теорія неіснування душі заперечує також і субстанціональність душі. Душа є лише становленням свідомості.
