Сутність, структура та призначення філософії.

Філософія -форма пізнання світу, що вивчає найзагальніші

суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності

та пізнання, буття людини та її відношення до світу.

Філософія - раціональний (теоретичний) тип світогляду, предметом

якого є відношення “людина — світ”.

Філософія — наука про абстрактні, якісні характеристики сущого.

Джерела виникнення філософії

Розвинений людський досвід.

Розвинена міфологія.

Високий рівень розвитку писемності та мистецтва.

Розвиток теоретичного знання (тобто знання не для практичного

застосування, а знання загального).

Формування доказового способу обгрунтування знання.

Причини виникнення філософії

1)Розділення розумової та фізичної праці, мож-ливість вільного висловлення власної думки.

2) Виокремлення міст, становлення держави,

розвиток торгівлі.

3) Слабкий вплив релігії.

4) Криза міфологічної свідомості, критика

традиційного укладу життя.

ФІЛОСОФІЯ:
- любов до мудрості; форма людського мислення, теоретична форма світогляду;

- це пошук першоначал та першопричин усього сущого (Аристотель);

- наука, що вивчає найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та людини (її мислення);

- наука, що вивчає загальне у взаємовідносинах людини і світу;

- це епоха, що відображена в поняттях (Гегель);

- форма суспільної свідомості (поряд з правом, релігією, мораллю тощо).

•Філософія :

•- це вільне, раціональне, критичне осмислення світу і місця людини в ньому;

•- це спосіб побудування в свідомості людини картин, що фіксують його положення в світі і визначають можливості й напрями його активності, межі самореалізації „Я”, сенс та перспективи його життя.

ФУНКЦІЇ ФІЛОСОФІЇ:
Світоглядна
Виховна - сприяє посиленню потягу людини до самовдосконалення, творчого підходу до життя.
Пізнавальна
Методологічна
Практично-діяльна
Соціально-адаптивна
Критична - проявляється в опозиції філософії до
емпіричної дійсності, до світу повсякденної реальності, руйнуванні звичних стереотипів та забобонів, пошуку шляхів до більш вдосконаленого, людяного світу.

•Риси філософського мислення

•гранично широкий рівень узагальнення, що виходять на межу буття і небуття;

•постає формою людського самоусвідомлення, мисленням під кутом зору людини, її інтересів та життєвого вибору;

•окреслює дійсність не лише такою, якою вона є, але й такою, якою має бути;

•філософське мислення постає внутрішньо пов'язаним, логічно послідовним, аргументованим та обґрунтованим;

•прагне поставити і розв'язати граничні, абсолютні проблеми людського буття.

Предмет філософського знання – відношення
“людина — світ”, суб'єктивна і об'єктивна реальність.

•Структура філософії

1.Онтологія – вчення про сутність буття.

2. Гносеологія – теорія пізнання.

3. Аксіологія – теорія цінностей

4. Історія філософії

5. Соціальна філософія - теорія суспільства

6. Етика – принципи взаємовідносин між людьми

7. Естетика - наука про прекрасне (і потворне)

8. Логіка – наука про закони і форми мислення

9. Теорія розвитку (діалектика, синергетика, метафізика тощо)

ПРИЗНАЧЕННЯ\

Філософія підкреслює такі основні характеристики сучасного суспільства та культури як :

•кризисність,

•масовизація,

• глобалізація,

• інформатизація,

•багатомірність;

•зіткнення цивілізацій,традицій і постмодерну.

– це спроба людини і людства осмислити специфіку свого буття та віднайти сенс свого руху, який повинен бути

р о з в и т к о м сутнісних сил людини та ш л я х о м до більшого масштабу свободи та творчості. Потреба в філософії виникає при намаганні знайти нетривіальні шляхи вирішення життєвих проблем, при спробі відірватися від рутини повсякденного, стереотипного, при бажанні знайти нові горизонти свого світобачення і нові конструктивні рішення „вічних” проблем.