Основним методом післязабійної діагностики є метод перетравлення м'язів у штучному шлунковому соку. В окремих випадках за відсутності можливості проведення штучного перетравлення проводиться компресорна трихінелоскопія.
Прижиттєвим методом діагностики є метод імуноферментного аналізу (ІФА) — виявляють протитрихінельозні антитіла в сироватці крові тварин.
Для післязабійної діагностики на трихінельоз від туш свиней відбирають дві проби м'язів по 80 г кожна із ніжок діафрагми на місці переходу їх у сухожилля, від туш коней — м'язів кореня язика та жувальних м'язів. Від промислових тварин відбирають по 80 г зразків м'язів за такими вимогами: від ведмедів — м'язову частину діафрагми, масетери та язик; від борсуків — м'язи ніжок діафрагми. За відсутності зазначених м'язів проби беруть із м'язово- реберної частини діафрагми, м'язів стравоходу, міжреберних, шийних м'язів у такій самій кількості.
Для дослідження методом компресорної трихінелоскопії беруть 2 проби м'язів, роблять по 24 зрізи з кожної, розміром з вівсяне зерно (загалом 48 зрізів), з туш коней роблять 120 зрізів. Зрізи розкладають у вічка нижньої пластини компресора і роздавлюють між пластинами так, щоб через них можна було читати газетний текст. Інкапсульовані личинки трихінел мають лимоноподібну або овальну форму. Довжина капсул — 0,5—0,7 мм, ширина — 0,2—0,3 мм. У середині капсули знаходиться одна, рідше дві спірально скручені личинки.
Виділення трихінел методом перетравлення проб м'язів у штучному шлунковому соку — більш точний метод діагностики трихінельозу. Він може застосовуватись для дослідження напівфабрикатів із свинини та конини, ковбас, котлет, окостів, солонини, копченостей та іншої продукції.
