У свиней сибірка протікає у вигляді ангіни з пухлинами шиї, збільшенням підщелепних і заглоткових лімфовузлів. Хворі виділяють бацили з сечею, молоком, слиною, кривава піна виділяється з рота та носа, небезпечні трупи. Сибірка викликана порушенням кислотно-лужного балансу, втратою здатності до звертання крові. У Росії протисибіркову вакцину виготовив Л. С. Ценковський (1882 p.).
Паталого-анатомічні зміни — туша погано знекровлюється, м'язи не задубівають, кінцівки легко згинаються в суглобах. Печінка темно-коричневого кольору, іноді глинястого, в'яла, нирки кров'янисті, ніби поварені, збільшена селезінка.
Ветеринарно-санітарні заходи. Якщо під час переробки тварин виявлено ознаки, підозрілі на сибірку — негайно припиняють роботу забійного цеху, беруть проби із змінених органів або лімфатичних вузлів підозрілої туші і терміново передають у лабораторію для дослідження. У разі виявлення сибірки тушу негайно, з усіма органами та шкурою з додержанням відповідних правил передають на утилізаційний завод для переробки в спеціальних апаратах. Всі знеособлені продукти забою (ноги, вуха, вим'я, кров) змішані з продуктами забою тварин, хворих на сибірку, спалюють. Продукти забою, підозрілі щодо обсіменіння мікробами (не пізніше 6 год. з часу забою), знешкоджують проварюванням. Якщо це не можна провести у зазначений строк, туші поміщають в ізольовану камеру холодильника з температурою не вище 10°С за умови, що вони будуть знешкоджені не пізніше як через 24 год. з моменту забою в іншому разі — технічна утилізація.
Спецодяг знезаражується в автоклаві під тиском 2 атм t = 125 - - 130°С протягом 1 год. Інструменти кип'ятять в 5 %-му розчині соди в закритому посуді протягом години. Працівники підприємства, що мали контакт з хворими тваринами чи продуктами забою, повинні знаходитися під наглядом лікаря 6 діб.
